Суд касаційної інстанції відправив цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
29.06.2022 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та скасував рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 05.03.2020 і постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 21.07.2020 (у справі №640/7506/19), якими було задоволено позов “Нафтогазу” та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000194203 від 07.02.2019 про застосування до НАКу штрафу в розмірі 2,376 млрд грн за ПДВ (у зв`язку з відсутністю реєстрації протягом граничного строку розрахунків коригування на суму ПДВ 4,75 млрд грн), – повідомляє finbalance.
Суд касаційної інстанції відправив цю справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Раніше під час розгляду цієї справи Окружний адмінсуд м. Києва та Шостий апеляційний адмінсуд дійшли висновку, що “Нафтогазу” було протиправно та безпідставно відмовлено у реєстрації розрахунків коригування від 12.03.2018 на загальну суму 4,75 млрд грн. При цьому НАК сплатив податкові зобов`язання по відповідній накладній, що не заперечувалось контролюючим органом.
Так, ВС зазначив, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог “Нафтогазу”, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що нереєстрація протягом граничного строку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, розрахунків коригування на суму ПДВ 4 751 191 970,93 грн відбулася не з вини позивача, що свідчить про відсутність складу податкового правопорушення у розумінні статті 109 ПК України.
При цьому, колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції передчасно дійшли висновку, що контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки судами першої та апеляційної інстанції не було досліджено та не було надано належної оцінки доказам та доводам відповідача податківців, зазначеним у відзиві на адміністративний позов, апеляційній скарзі та, зокрема, в акті перевірки щодо підстав для здійснення відповідного коригування податкових зобов`язань/податкового кредиту з податку на додану вартість, керуючись нормою статті 192 та пункту 197.8 статті 197 ПК України, тобто обставин щодо передумов складення відповідних розрахунків коригування, про відсутність реєстрації яких в ЄРПН зазначено в акті перевірки, не з`ясували дійсних причин їх складення та подальшої реєстрації в ЄРПН з порушенням визначеного пунктом 201.10 статті 201 ПК України строку, та не з`ясованими залишилися причини їх неприйняття, а також судами попередніх інстанцій не досліджувалося питання щодо правомірності складання та реєстрування нової податкової накладної замість реєстрації протягом граничного строку розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, що потягнуло невиконання податкового обов`язку позивачем реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
До того ж, суди не з`ясували які ж дані податкових накладних мали були уточнені за результатами складення таких розрахунків коригування.
Окрім того, хоч і відповідачем Державною податковою службою не заперечується сплата податкових зобов`язань до бюджету відповідно до податкової накладної від 12 березня 2018 року №7402, проте судами попередніх інстанцій не досліджено звітність відповідно до якої відображено у податковій декларації за березень 2018 року ці суми, а також чи відображенні у цій звітності суми зазначені у розрахункових коригувань до податкових накладних.
