Головна main Верховний Суд продовжує розставляти крапки над «і» у питаннях щодо відкриття проваджень у справах про банкрутство

Верховний Суд продовжує розставляти крапки над «і» у питаннях щодо відкриття проваджень у справах про банкрутство

52

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог кредитора (ініціюючого) є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі

У розрізі вищенаведених обставин, палатою для розгляду справ про банкрутство КГС ВС здійснено наступні висновки:

1. Встановлення відсутності спору про право щодо вимог кредитора (ініціюючого) є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Законодавство не містить переліку критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як у процесуальній формі – підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі – підтверджуватися юридичними фактами.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду справ за участю боржника та кредитора.

Водночас, враховуючи конкретні обставини справи, палатою для розгляду справ про банкрутство КГС ВС зроблено висновок (що узгоджується з правовими позиціями, викладеними КГС у постановах від 16.09.2020 у справі №911/593/20, від 02.02.2021 у справі №922/2503/20, від 03.06.2020 у справі №905/2030/19, від 18.03.2021 у справі №911/1922/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20, від 13.08.2020 по справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20), який зводиться до того, що при наявності відзиву боржника, поданого в порядку встановленому КУзПБ, на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з запереченнями щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, що не були предметом судового розгляду та щодо яких відсутнє судове рішення, з доданням доказів необґрунтованості вимог такого заявника (за наявності), господарський суд, на розгляді якого перебуває заява про відкриття провадження у справі про банкрутство, не розглядає спір по суті (спір щодо кредиторських вимог, які стали підставою для подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство), а на підставі положень ч.6 ст.39 КУзПБ відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки вимоги кредитора не є безспірними та свідчать про наявність спору про право.

При цьому подання боржником позову, щодо оспорення обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право.

2. Пунктом 1-2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ, який набрав чинності з 17.10.2020 встановлено заборону на відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, які виникли з 12.03.2020

Відтак, норма абз.7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ має зворотну дію у часі, оскільки застосовується до відносин, що виникли до набрання чинності цією нормою.

З 06.01.2022, вказана вище заборона була скасована.

Отже, у випадку, якщо грошові вимоги кредитора, що ініціює відкриття провадження у справі про банкрутство до боржника, виникли з 12.03.2020, судам необхідно було відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство якщо питання про відкриття розглядалось у період часу від 17.10.2020 до 06.01.2022 включно.

3. Поняття «вимога» (ч.2 ст.530 ЦК України), «вимога кредитора» (абз.10 ч.1 ст.1, ч.3 ст.34 КУзПБ), «вимогами до боржника» (абз.7 пункту 1-2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» КУзПБ в редакції Закону №7 28-ІХ) мають головну спільну ознаку: кредитор може реалізувати своє право на отримання належної йому суми в судовому порядку (або шляхом індивідуального задоволення вимог в позовному порядку, або на засадах конкурсного процесу за умови, що строк виконання грошового зобов`язання для ініціюючого кредитора настав (боржник знаходиться у стані прострочення виконання або невиконання відповідно до умов договору)).

Поняття «вимоги кредитора», «вимоги до боржника» є тотожними, мають застосовуватися в однаковому значенні у випадку, коли вони є вимогами ініціюючого кредитора. Їх головною ознакою є факт прострочення боржника (невиконання або неналежне виконання грошового зобов`язання у визначений договором строк).

З повним текстом Постанову Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі №910/10741/21 ви можете ознайомитись за посиланням.

Автор: Максим Боярчуков

Завантажити більше пов'язаних статей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.