Головна main Україна воює за свою ідентичність і обов’язково переможе

Україна воює за свою ідентичність і обов’язково переможе

64

Давність, унікальну культурну спадщину, глибину самоідентичності неможливо купити за нафту чи газ.

Останнім часом чим більше я думаю про причини цієї дикої війни, розв’язаної росією проти України, тим ясніше переді мною розкриваються справжні причини її походження.

Народ України – давній народ, і країна, яка об’єднала землі, на яких вони живуть, не менш давня. Багато країн мали різні періоди свого розвитку інші назви. Наприклад, Німеччина називалася Алеманнія, Франція – Галлією, Іспанія – Іберія, а Італія – Авзанія. Список можна продовжувати до безкінечності. Так сталося і з Україною, яка на ранніх етапах свого розвитку та в роки безперечної могутності називалася Руссю. Ім’я, яке безцеремонно і нахабно, було викрадено сусідньою державою.

Що ж до росії, то її первісна назва – це Московія, якого сьогоднішні росіяни чомусь уникають, сором’язливо замовчуючи справжні витоки своєї державності. Ця псевдосором’язливість пов’язана, на мій погляд, із серйозними обмеженнями у питанні давнини та історичної ідентичності росії. Саме бажання привласнити чужу історію, прокласти вікову пряму до витоків Давньої Русі є однією з головних причин сьогоднішньої війни.

Спочатку був запущений міф про те росіяни та українці – один народ. Він впроваджувався досить довго і завзято, але так і не мав своєї дії, хоча з високих трибун росії, в тому числі і в багатьох виступах президента володимира путіна, постійно йшлося про два братні народи.


Згодом була взята на озброєння імперська доктрина про те, що українського народу взагалі не існує, а українська мова – лише одна з прислівників російської мови. Хоча чисто у побуті, росіяни не розуміють українських слів, а українці росіян розуміють. Більше того, у питанні мови до українців зі слов’янських народів найближчими є білоруси, потім поляки, словаки, хорвати, серби, і десь лише на 6-7 місці росіяни.

А якщо народу такого не існує, то необхідно його стерти з лиця землі. Звідси і з’явився в планах сьогоднішньої війни, спочатку важко зрозумілий, а потім жахливий за своєю сутністю термін “денацифікація” – тобто фактичне знищення цілого великого, з глобальним корінням, з дивовижною самобутньою культурою, народу.

Це є те, що у світовій практиці називається геноцидом.

Логіка проста і до абсурду зрозуміла: немає народу, немає претендента на історичне минуле, нема з ким ділити застиглі руїни грандіозної спадщини, збереженої протягом століть. Саме ідея уникнення другорядності власної нації і стала ідеологічною основою військової доктрини в росії.

Заздрість до більш давньої, більш розвиненої в плані історичної парадигми держави, прихована, вкорінена десятиліттями, особливо останнім часом, бажання довести всьому світу, а насамперед собі свою ексклюзивність на генеалогічному дереві розвитку країн і континентів – все це, зібране воєдино, дало страшний за своєю сутністю виплеск у вигляді широкомасштабної війни. Однак, скільки пам’ятників Володимиру Великому в Москві не став, він все одно хрестив Русь у Києві. І фрески, і мозаїки ХI століття зі Святої Софії, скільки їх не спилюй і не кради – так і залишаться надовго Київськими.


Давність, унікальну культурну спадщину, глибину самоідентичності неможливо купити за нафту чи газ. Та й сам князь, який свого часу заснував Москву, Юрій Долгорукий був лише одним із низки київських князів, і похований неподалік Києво-Печерської лаври в церкві Спаса на Берестові.

Сьогоднішня військова доктрина росії замішана на дивовижному конгломераті вірувань та ідеологій. Визначний український філософ і письменник, дослідник історії Володимир Єшкілєв назвав сьогоднішню ідеологію росії “квазірелігією”, в якій об’єднані православ’я, як аспект християнства, шаманізм з властивими йому транс-обрядними діями та марксистко-ленінська ідеологія у її ще нещодавній популяризації на території колишньої Ради. З цих трьох доданків і було створено, на думку Володимира Єшкілєва, те, що сьогодні лягло в основу ідеологічного базису росії, і цю війну він характеризує як війну передусім – релігійну.

З такою характеристикою можна певною мірою погодитися, додавши сюди кілька аспектів, про які було сказано вище. Це глибока, генетично укорінена, породжує злість і ненависть, заздрість до глибини історичних анналів сусідньої країни, і слабкий інтелектуально-дослідницький досвід знань як російського лідера, і його близького оточення.

Світ, створений у кремлі, багато в чому ілюзорний. Він не має під собою реальності і складається з алогічних, придуманих задоволення хворих амбіцій російського лідера, фактів. Страшно те, що платою за ці кремлівські ігри стали тисячі та тисячі людських життів, і це смертовбивство триває день за днем, не вщухаючи ні на хвилину. Світ сьогодні зіткнувся з величезною, що вмирає, але все ще дихає імперією Зла, ім’я якої – росія.

Багато народів переживали складні моменти свого розвитку. Було подібне і в історії Азербайджану, проте наш народ зумів, згуртувавшись, перемогти ворога зовнішнього та ворога внутрішнього. Боротьба ще закінчена. Ми віримо, що всі споконвічні землі Азербайджанської Республіки увіллються в єдину сім’ю.

Так само буде і в Україні, де сьогодні тривають щоденні кровопролитні бої. І тут у найближчому майбутньому настане світ, і всі споконвічні території цієї Держави знову об’єднаються.

Сьогодні триває війна за свої землі, точиться битва за свою ідентичність, йде битва за свій народ. Україна обов’язково переможе, у неї просто немає іншого виходу, і ми з вами незабаром станемо свідками перемоги Добра та Свободи.

Слава Україні!

Героям слава!

За матеріалами Ліга.Блоги

Нагадаємо, володимир путін під час економічного форуму відзначився низкою абсурдних висловлювань, звинувативши Захід у “мисленні категоріями минулого століття”. “СтопКор” зібрав добірку найспірніших цитат диктатора.

Завантажити більше пов'язаних статей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.