Головна main “ПаПа” може все…, але поки він директор

“ПаПа” може все…, але поки він директор

148

64-річна Тамара Леус померла у лікарні на Рівненщині внаслідок травм, яких їй завдав наприкінці червня цього року під час відпочинку власник турбази “Холодок” Євген Павлишин, син впливового директора Рівненської атомної станції. За словами адвоката потерпілої сторони Юрія Бухуна, “мажор” ймовірно перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Кримінальне провадження стосовно сина директора Рівненської АЕС Євгена Павлишина за частиною 1 статті 115 (умисне вбивство) щодо смерті побитої ним 64-річної жінки на Білому озері у Вараському районі Рівненської області не є першим у його насиченій кримінальній біографії.


Він вже давно мав відбувати покарання за інші злочини, якби не втручання та тиск на місцеві правоохоронні органи його батька – генерального директора Рівненської АЕС Павла Павлишина.

За твердженням місцевих мешканців, у Вараші Павлишин-старший та його син мають неабиякий вплив і тісні зв’язки у колі правоохоронців, чиновників та навіть серед криміналітету.

Багаторічна безкарність та вседозволеність родини Павлишиних у місті Вараш та Рівненській області у підсумку призвела до цього трагічного випадку.

За даними молодшої доньки потерпілої, яка там була разом із мамою, першою фразою злочинця на зроблене йому зауваження була: “Ты что, не знаешь кто я!?” Хоча йому треба було кричати – “Ти що, не знаєш хто мій батько?”. Бо сам Павлишин-молодший нічого із себе не представляє – звичайний “гопник” і хуліган. А вот “ПаПа” дійсно все може “порішати”, і не тільки у Вараші.

І можливо цього вбивства і не сталося, якби Павлишин-старший нормально виховував свого синулю, не потурав його “невинним” витівкам та не відмазував від покарань.

За даними Єдиного центру обробки судових рішень Євгеній Павлишин має стосунок до 140 справ! І це не враховуючи того, що за допомогою впливового батька чимало його проступків та злочинів вдавалося “зам’яти”, не доводячи справи до суду.

Але навіть після скоєння цього важкого злочину, який призвів до смерті людини, Павлишин-старший докладає всіх зусиль для того, щоб його синочок не поніс покарання, на яке цілком заслуговує.

При цьому Павло Павлишин робить вигляд, що йому байдуже, що буде з його старшим сином, виступає із заявою, де гнівно засуджує злочин сина і закликає провести правоохоронні органи незалежне та об’єктивне розслідування. Але це “діти за батьків не відповідають”, а не навпаки…


Все це робиться лише на камери для власного самозбереження! І доказів лицемірства та підступності Павлишина в цій справі безліч.

Так працівники Вараського районного відділу поліції Головного управління Нацполіції в Рівненській області, які знаходяться на “утриманні” Павлишина, свідомо затягують розслідування вбивства 64-річної жінки Тамари Леус, яке скоїв його син.

Адвокат Юрій Бухун, спираючись на безперечні докази, стверджує, що за фактом цих подій Вараським РВП ГУНП в Рівненській області досудове розслідування належним чином не проводилося. По всіх 3 відкритих кримінальних провадженнях за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження), ч. 2 ст. 121 (умисне тяжке тілесне ушкодження) та ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) КК України, працівники зазначеного відділу поліції штучно затягували час, щоб не отримати якнайшвидше докази причетності Євгена Павлишина.

“Вони (працівники поліції) не проявили жодного людського співчуття до потерпілих, а навпаки, задля досягнення невідомих поки що цілей, розшукували потерпілих і в день похорону на цвинтарі, безпосередньо під час церемонії поховання, і на наступний день та фактично з погрозами викликали до себе”, – уточнив Бухун.

Крім того, адвокат зазначив, що на потерпілих (за життя – на саму Тамару Леус, на даний час – на старшу доньку Наталію Міленіну та молодшу доньку Олександру Гончар) чиниться тиск.

“Потерпілим (донькам померлої), під приводом висловлення співчуття, дають поради “не ходити самим вулицями”. Молодшій доньці Леус – Олександрі Гончар особисто телефонував Євген Павлишин і зі змісту розмови вбачається, що він жодним чином не розкаюється у вчиненому, а навпаки вчиняє тиск на потерпілих.

Ще за життя Тамари Леус до неї у лікарню також приходив сам Євген Павлишин, у той час, коли остання перебувала в одній палаті разом зі своєю донькою – Наталією Міленіною. Про що саме йшла розмова невідомо, але той факт що перед їх розмовою, напевно щоб не було зайвих свідків, за вказівкою медичного керівництва видалили (попрохали вийти з палати в коридор) її доньку, а також те, що надалі, за особистим проханням своєї матері Міленіна відкликала з поліції свою заяву щодо її побиття, яку все ж таки надалі, після смерті матері подала повторно, наштовхує на певні роздуми”, – підсумував Юрій Бухун.

Розповідь адвоката Бухуна в повній мірі підтверджує той факт, що Павло Павлишин нікуди не усунувся від справи сина, а, навпаки, всіляко намагається “вирішити питання” та знову не дати правосуддю винести заслужену кару для цього садиста. Адже всі розуміють, що тільки впливовий батько злочинця може дати вказівки керівнику міської поліції не оголошувати підозру, або головному лікарю міської лікарні прибрати медперсонал для розмови без свідків.

Розуміючи, що на цей раз злочин сина отримав розголос на всю Україну, Павло Павлишин кинувся за допомогою до “впливових” друзів.

Ну і головне – щоб врятувати сина, треба обов’язково залишитися на посаді генерального директора РАЕС. Павло Яремович, який сам пройшов через всі ланки кар’єрного росту, давно вже зробив висновок – впливові друзі з тобою, поки ти можеш щось їм запропонувати і дати. Бо без впливової посади він зі своїм проблемним синочком нікому вже буде не потрібен.

Спочатку Павло Павлишин “підключив” до справи “рятування” свого сина місцеву і районну “еліту”. Тим більше що пан Мензул, Вараський міський голова, що пан Березюк, голова Вараської районної ради, зобов’язані Павлу Павлишину своїми посадами та гарним, безбідним життям за рахунок станції. Ці два пана чудово розуміють, що тільки завдяки Павлишину вони досягли таких висот у політичній кар’єрі.


В свій час Мензул та Березюк працювали на РАЕС: Ярослав Березюк працював директором Вищого професійно–технічного училища виробничого підрозділу “Рівненська АЕС”, а Олександр Мензул на посаді заступника начальника служби надійності, ресурсу та продовження експлуатації.

І так би й працювали до кінця життя, поки на них не звернув увагу сам “хазяїн”. А Павлишину, після конфліктів із попереднюю місцевою владою, яка не хотіла виконувати його цінні вказівки, потрібно було остаточно й безповоротно брати владу в місті у свої загребущі руки. Гарна спонсорська допомога, потрібні та корисні зв’язки у територіальній виборчій комісії та серед місцевої “еліти” допомогли Павлишину зробити Мензула та Березюка високоповажними представниками місцевої влади.

А тут ще, як на зло, керівництво Енергоатому вирішило перевести Павлишина на іншу керівну посаду у інший відокремлений підрозділ. Такого “засилання” ні Павлишин, ні місцеві еліти, ні його впливові друзі категорично не хотіли.

І вони кинулися наввипередки рятувати і сина свого “благодетеля”, і його самого. Не маючи бажання відкрито вступитися за сина Павла Павлишина, вони все ж, напевно, мали розмову з місцевими правоохоронними органами, та дали вказівку по максимуму затягувати розгляд справи й не виносити підозру.

А ось для самого “ПаПи” були швидко состряпані та направлені до представників вищих органів державної влади звернення з вимогою не звільняти та не переводити Павлишина на іншу посаду. Намагаючись прислужитися Павлу Павлишину, в повному відчаю від можливої втрати “кормильця”, місцеві депутати скерували звернення аж до головнокомандувача Збройними силами України генерала Залужного (могли б і до командувача силами НАТО написати).

Переведення Павлишина з посади генерального директора РАЕС на іншу посаду може покласти край “бізнесу” його впливових друзів з вищих ешелонів влади.

Ці “впливові” друзі, які, не працюючи на РАЕС, але завдяки Павлишину, мають від неї дуже добрий прибуток: добувають бурштин; гарантовано, за шаленими цінами продають свою продукцію для потреб станції; забезпечують стабільний продаж м’ясних виробів для станційної їдальні тощо, теж вирішили “дружніми” рядами стати на захист та збереження Павлишина на посаді директора РАЕС.

В першу чергу “пропаде” високодохідний бізнес народних обранців від рівненської області Олександра Аліксійчука та Олександра Салійчука, які спільно з директором РАЕС Павлишиним організували на закритій території атомної станції незаконний видобуток бурштину в санітарній зоні; добич та продаж піску; продаж по завищеним цінам продукції від свого м’ясопереробного виробництва на стацію.

А за це Аліксійчук з Салійчуком навіть вийшли з клопотанням до керівництва Верховної Ради України про нагородження Павла Павлишина Почесною грамотою Верховної Ради України (дрібниця, але “хазяїну” приємно). До речі, основний бізнес Аліксійчука – це нелегальний видобуток і продаж піску у Рівненській області. А на РАЕС, яка є закритою зоною, це можна робити не дуже ховаючись.


Салійчук теж дуже швидко знайшов спільну мову з Павлишиним. Маючи м’ясопереробний та ковбасний бізнес, треба ж десь задорого продавати власні вироби. Тим більше без конкуренції і 100% передоплатою від Павла Павлишина.

Також від переведення Павлишина постраждає бурштиновий бізнес компанії Concorde Capital, в який народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Герус до обрання у Верховну Раду України працював довгий час на керівних посадах. Ця компанія з 2021 року вирішила теж зайнятися видобутком бурштину. І саме на родовищі бурштину Володимирець Східний, що знаходиться поруч з Рівненської АЕС. І як тут обійтися без впливового в районі директора РАЕС?

Є ще такий народний депутат Шипайло, який завжди дуже швидко орієнтується в обставинах та готовий підставити своє “плече” на взаємовигідних умовах. Тим більше, що Павлишин, перебуваючи недовгий час на посаді керівника Енергоатому, наблизив до себе та дав підзаробити грошей на будівельних підрядах. А ще навчив керувати раритетним мотоциклом Харлей Девідсон у своєму байкерському клубі. До речі, цей мотоцикл Шипайло “абсолютно випадково” купив за 10 тис гривень, хоча його вартість за об’явами в тому ж OLX починається з 10 тис доларів… До речі, цей народний обранець ще до обрання у Верховну Раду України неодноразово був викритий у корупції.

Будучи народним депутатом він вже встиг “вляпатися” в корупційний скандал, коли намагався “заробити” 4 мільярди гривень на будівництві багатостраждального сховища проміжного зберігання високоактивних відходів.

Зрозумівши особисті втрати від усунення Павлишина з посади директора РАЕС, ці народні депутати на чолі з головою профільного комітету вирішили 9 липня 2022 року провести засідання комітету, де прямо вказати керівництву Енергоатому на неприпустимість переведення Павлишина з РАЕС. При цьому всім іншим членам комітету оголосили, що необхідно розглянути стан та проблеми атомної енергетики під час російської агресії.

Депутати, які брали участь у засіданні комітету, були в шоці, коли замість ґрунтовного обговорення сьогоденних проблем атомної галузі, депутат Аліксійчук, який є представником комітету з питань організації державної влади, невідомо чому одразу отримав слово і почав “викривати” керівництво Енергоатому мало ні в державній зраді, не спромігшись навіть при цьому вивчити назви посад керівників компанії. Аліксійчук, відчувши натхнення і свій зірковий час, чомусь вирішив, що й Рівненська обласна рада вже звернулася до керівництва держави з вимогою не “чіпати” Павлишина.

Самий головний аргумент у цих “захисників” Павлишина на посаді генерального директора РАЕС – тільки він зможе захистити і врятувати РАЕС в разі нападу з боку Білорусі.

Хочеться запитати у цих оракулів – ви що, не вірите в наші Збройні сили і Нацгвардію, завданням яких є захист ядерних об’єктів України? Тоді гріш вам ціна!

А тим часом, поки вирують пристрасті навколо посади Павлишина-старшого, його син Євгеній, який ногами забив на смерть літню жінку, досі гуляє на волі і влаштовує “вечірки” у комендантську годину на своїй родинній базі “Холодок” – адже підозру йому поки чомусь не оголошували.

Ну й на крайній випадок, якщо сам не зможе і друзі не допоможуть, є у Павла Яремовича “козир в рукаві” для свого недолугого синочка – психіатрична експертиза, яка має визнати синочка дебілом, що не відповідає за свої дії.

Але журналісти будуть тримати це на постійному контролі та не дадуть “небожителям” вчергове уникнути суворого покарання.

Закликаємо керівництво Офісу Генерального прокурора та Національної поліції взяти цю справу під свій особистий контроль.

Ну що, Жека, любиш медок і “Холодок” – тоді навчися відповідати за свої вчинки.

І “ПаПа” тут вже не допоможе…

Більше актуальних новин читайте у нашому Telegram-каналі.

Завантажити більше пов'язаних статей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *