Головна main Палатний Артур Леонідович та його кадирівський слід: що насправді приховує гаманець мера Кличка

Палатний Артур Леонідович та його кадирівський слід: що насправді приховує гаманець мера Кличка

436
Палатний Артур Леонідович

Як пов’язані Палатний Артур Леонідович та Кадиров? На чому заробляв и зіробляє досі Артур Палатний – головний кримінальний гаманець Віталія Кличка. Чому мер Кличко досі не позбувся одіозного бандита, знаючи про його зв’язки з Рамзаном Кадировим?

Палатний Артур Леонідович — один із тих депутатів, котрі підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України щодо незаконного збагачення, згідно якої держслужбовці повинні були давати пояснення про джерела їх доходів та доходи членів їхніх сімей.

Нагадаємо – кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні було запроваджено у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС щодо виконання Плану дій щодо візової лібералізації, а також одним із зобов’язань України перед МВФ, закріпленого меморандумом. Така активна участь Палатного у діях, спрямованих на декриміналізацію відповідальності за приховування доходів, наводить на однозначні висновки.

Хто ж він Палатний Артур Леонідович?

Тому природний інтерес, що такого приховує у своєму матеріальному становищі колишній народний депутат України, голова виконавчого комітету партії «Удар» Артур Леонідович Палатний, що не посоромився піти в розріз із політикою своєї партії (тоді він був членом фракції БПП) і підписав явно скандальне і відверто смердюче корупцією представлення?

У далекі часи та дослідження декларацій, які подавав Палатний як народний депутат поглиблюватися сенсу немає – якщо Артур Леонідович так добивався скасування покарання за брехню у декларації, то його декларація показує лише те, що він захотів показати сам. Набагато цікавіше те, чому він так не хотів писати там правду.

Можлива відповідь у неофіційній діяльності кума Віталія Кличка та почесного президента Київської міської організації Федерації боксу України. Минулого року прізвище Палатний засвітилося у новині про те, що Київська міська прокуратура спільно з СБУ проводила обшуки в рамках розслідування діяльності злочинної групи, яка вимагала гроші у підприємців за оренду нелегальних торгових точок у підземних переходах Києва. Складалася група з-поміж співробітників міської влади та спортсменів, а організував цю групу, як стверджувало слідство, саме Артур Палатний.

Як виявилося, Палатний ще під час перебування депутатом Київради у 2012 році створив «злочинне угруповання, яке систематично вимагало та отримувало гроші від суб’єктів господарювання «за незаконну оренду торгових точок у підземних переходах центральних районів Києва»». За версією слідства, всього до складу злочинного угруповання могли входити близько 20 осіб, які щомісяця отримували від 5 до 7 мільйонів гривень (це за курсом тодішнього). Усього в процесі обшуків було вилучено $350 000, з яких $250 000 знайшли у Артура Палатного.

Звісно, яке тут декларування? Як задекларуєш ці гроші? Як зарплата народного депутата? І це не єдине джерело доходу Артура Леонідовича, це лише одне з пояснень того, чому він пішов на явний конфлікт із керівництвом фракції БПП, підписуючи скандальне звернення до Конституційного суду.

Але, і всі це розуміють, це лише один епізод з діяльності Артура Палатного, причому досить дрібний. І обшуки в нього пройшли не тому, що правоохоронці нарешті почали наводити лад у країні, а тому, що нова (на той момент) влада просто перерозподіляла таким чином потоки кримінальних грошей столиці. Доказом тому є той факт, що після гучних заяв ГПУ з Палатним не сталося зовсім нічого. Потоки успішно перерозподілили, частки перекроїли, все вгамувалося.

Кадиров та Палатний Артур працюють разом?

Однак повномасштабне вторгнення Росії до України сплутало карти всім. У тому числі й криміналітету. Нещодавній скандал, коли у готелі «Хрещатик» було виявлено арсенал зброї, призначений для кадировських бойовиків, з яких сформовано «сплячі» ДРГ у столиці, знову змусив говорити про Артура Палатного.

Хоча у ЗМІ одним із головних організаторів цього складу називають Кирила Шевченка (не плутати з головою НБУ) – президента Федерації боксу України, але адвокат Костянтин Бідовий, колишній старший товариш Віталія Кличка та його кума Артура Палатного, колишній депутат від «Удару», який близько знайомий як з кримінальним світом Києва, так і з його авторитетами, стверджує, що Шевченко – лише «права рука» Палатного.

Бідовий називає Кирила Шевченка «найближчим зв’язком» Артура Палатного з організованою злочинністю та так званими злодіями в законі: «— Палатний має двох таких людей. З питань «гроші занести, гроші забрати» та поспілкуватися зі злочинцями – екс-народний депутат Олег Великін, екс-учасник злочинного київського угруповання, який придумав собі прізвисько «Дон». Але Великін – це більше валізи з грошима носити. А Кирило Шевченко за простотою своєї душі – він людина, на яку злочинне угруповання Кличка-Палатного спихає все те, що пахне лайном. Все, що прямо пов’язане з криміналітетом, усе, що прямо пов’язане з організацією злочинних діянь.

Також у зв’язці з Артуром Палатним виринає прізвище Михайла Маймана, з яким теж стався публічний скандал. Одна з версій свідчить, що СБУ затримала «блогера та ветерана АТО Михайла Маймана у зв’язку з нападами та викраденнями на Дніпропетровщині, а результатом такого затримання стала протизаконна «профілактична бесіда»». Сам Майман стверджує, що 31 травня його «викрали на замовлення Кирила Шевченка, який підробив документи і став головою федерації боксу України, а також адвоката Андрія Циганкова». За його словами, викрадачі вимагали вибачень перед Кадировим та погрожували вбивством.

Проте, як каже Костянтин Бідовий, насправді Майман не поділив щось із Палатним: «- Моня, він же Михайло Помагайбо, він же Михайло Майман, він же громадянин, якого угруповання це «кинуло під лід», і він на помсту каже багато. Коли він говорить про свою злочинну діяльність, він говорить правду – це все було. Але через те, що жертвами пограбування ставали люди, близькі до силових структур, Артуру Палатному ці структури висунули претензії – «Артур, він грабує не тих людей, він грабує вже наших людей. Це твоя людина, ми хочемо з неї запитати». І Артур Моню здав, але попросив не вбивати. І ніхто його не вбив. Його били, принижували, забрали те, що забрав у інших людей. Але для Кадирова його ніхто не викрадав».

За словами Бєдового, Майман у своїх одкровеннях не говорить ні про Палатного, ні про Кличка, мабуть, розраховуючи на щось від них. Замість прізвища Палатний він зосередився на Кирилі Шевченко – «вище не лізе, бо розуміє, що загине. Але він каже правду, коли говорить про злочинну діяльність».

Як стверджує Бідовий, «у Моні забрали бізнес та віддали Шевченко». Бізнес полягав у тому числі в наркотрафіку з-за кордону та виведення туди величезних сум готівки. Але при цьому адвокат не називає прямо, що цей «бізнес» у Маймана забрав Палатний, хоч і дає зрозуміти, що керує цим усім Артур Леонідович.

Щодо колосального арсеналу зброї, вилученої в готелі «Київ», то це вилучення теж не спричинило жодних наслідків. Оскільки «організоване мафіозне угруповання Кличка-Палатного має найвищих покровителів у найвищих кабінетах і сплелося з чинною владою таким чином, що може витворяти будь-що». Ця версія адвоката Бєдового підтверджується тим, що торішні обшуки у Палатного, про які так голосно заявила Генпрокуратура, теж закінчилися нічим – усі справи було закрито.

Щоправда, тиждень тому частину цієї справи знову почали розслідувати – щодо Кирила Шевченка Державне бюро розслідувань 22 липня розпочало розслідування про розкрадання грошей з бюджету Київської міської федерації боксу. Насправді під приціл знову потрапив Артур Палатний, оскільки Шевченко є лише виконавцем, хоч і з числа наближених.

Однак сподіватися на те, що ГБР доведе слідство до логічного завершення, не варто – на думку людей, які входять у владні кабінети, знову йдеться лише про банальне розбирання між оточенням президента та угрупуванням Кличка-Палатного. І все знову закінчиться прийнятним для обох сторін компромісом. Навряд чи в цьому компромісі пожертвують навіть Кирилом Шевченком, хоча такий варіант і не виключається. Однак у будь-якому разі Палатний залишиться на всіх потоках, які замикаються на нього в столиці, хіба що їх дещо скоригують у бік президента.

Крім того, якщо версія про те, що Кирило Шевченко є лише підручним Палатного, вірна, то вкрай цікаву інтерпретацію отримує інформація про те, що на запрошення Шевченка в 2020 році в Україну прибули двоє громадян РФ, наближених до Кадирова (співробітник спецзагону Рустам Чичаєв. та заступник начальника оперативно-розшукової частини при МВС Чечні Валід Айдаміров) – нібито для працевлаштування тренерами, яких надалі виправили з України.

А Михайло Майман в історії з легалізацією кадировців як українські дитячі тренери виступав як особа, яка передавала кадировцям необхідні документи.

Те, що внаслідок цієї спроби інфільтрації кадировських силовиків так і не було жодних виразних заяв українських спецслужб щодо результатів розслідування щодо запрошуючої сторони, теж наводить на думку про те, що Костянтин Бедовий, який часто цитується в цьому матеріалі, недалекий від істини, говорячи про «жахливе зрощення угруповання Палатного-Кличка з вищою владою країни» та переплетення криміналу з правоохоронцями.

На тлі цього звернення до Конституційного суду з пропозицією скасувати кримінальну відповідальність за брехню в декларації – невинна дитяча витівка.

Завантажити більше пов'язаних статей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.