Фінтех-фонд N1 Никити Ізмайлова навіть в умовах війни зміг зробити дуже успішні інвестиції в потужні та перспективні українські стартапи. Так, у червні N1 інвестував 500 тис доларів у фінансово-технічний стартап TRANSENIX з технологією Tap to phone.
Никита Ізмайлов про перспективи українського фінтех
Український інвестор Никита Ізмайлов, засновник фінтех-фонду N1, упевнений в успішному майбутньому України після перемоги у війні. На його думку, великі західні інвестиційні фонди, які раніше нічого не знали про нашу країну, наразі мають повну інформацію про нас. І, попри високі воєнні ризики, виявляють щоразу більший інтерес до економіки України.
ФІНТЕХ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Останніми роками український фінтех розвивався досить бурхливо. Повномасштабне російське вторгнення, яке почалося 24 лютого 2022 року, дещо пригальмувало, але не зупинило розвиток вітчизняного фінтех-ринку. А сьогодні у розпал повномасштабної війни – ринок робить навіть кроки вперед. Так, стратегія Національного банку України щодо розвитку фінтех до 2025 року передбачає низку програм підтримки фінтех-проєктів.
На початку 2022 року був ухвалений закон, що регулює обіг криптовалют в Україні, а влітку наша країна підключилася до Європейського блокчейн-партнерства. Ця інтеграція допомагатиме впроваджувати блокчейн до державних сервісів, а також створювати ефективне регуляторне середовище для активів.
Чи не головний елемент стратегії – створення т.зв. «фінтех-пісочниці». Цей формат дозволяє тестувати нові продукти на маленькому колі споживачів, впроваджує особливу правову регуляцію діяльності фінансових компаній та дозволяє краще взаємодіяти з ринком.
«Запуск фінтех-пісочниці дозволяє Україні стати в один ряд із державами, які вже запустили подібні платформи. Це дуже важливий крок від Національного банку, особливо якщо врахувати, що йде війна, і вітчизняний бізнес зазнає збитків. Країна фактично дає фінансовим компаніям шанс впроваджувати новітні технології, розвивати високотехнологічні проекти. Повністю підтримую створення «пісочниці» в Україні, як учасник фінтех-ринку в якості інвестора sportbank та акціонера Parimatch», – розповідає Никита Ізмайлов.
На думку акціонера sportbank, важливо, що процес формування фінтех-пісочниці відбувається під контролем фінансового регулятора, яким в Україні є Національний банк України. І саме Нацбанк заклав впровадження фінтех-пісочниць до Стратегії розвитку фінансових технологій до 2025 року. Така довгострокова стратегія дає додатковий стимул розвитку інновацій та підвищить обсяг інвестицій в українські компанії.
Никита Ізмайлов розповів про алгоритм функціонування фінтех-пісочниць. Компанія, яка має намір протестувати свій експериментальний сервіс, звертається із запитом до НБУ. Позаяк продукт, який вона пропонує ринку є інноваційним та не має аналогів, то для нього ще не існує нормативної бази, яка б регулювала впровадження та роботу продукту на ринку. Саме завдяки фінтех-пісочниці компанія має можливість протестувати свій продукт на обмеженій кількості клієнтів, а регулятор використовує цей час, щоб розробити під нього необхідну підзаконну базу.
Вперше фінтех-пісочниці з’явилися у Великій Британії. Зараз схожі майданчики працюють у Австралії, Індонезії, Канаді, Сінгапурі, США, Японії, та ще у півсотні країн.
«За сім років існування такої фінтех-пісочниці у Великій Британії до неї було залучено 150 компаній, яким вдалося отримати інвестиції в 167 млн доларів. У Японії форматом пісочниці можуть скористатися компанії з будь-якої країни. Одна з головних переваг платформи – її спрямованість на розвиток нових технологій: блокчейну, штучного інтелекту в медицині, фінансах, транспорті», – зазначив Никита Ізмайлов.
На думку акціонера sportbank, український ринок чекає впровадження фінтех-пісочниці з нетерпінням. По-перше, взяти участь у пісочниці зможе не лише українська компанія, але й будь-яка зарубіжна. По-друге, фінансові компанії, які пропонують інноваційні продукти, зможуть їх тестувати на ринку, не порушуючи закон. Крім того, Нацбанк зможе швидко розробляти підзаконні акти, які регулюватимуть нові продукти та послуги. Це, звичайно, дає бізнесу низку переваг.
«Українці отримають сервіс нового рівня за нижчою ціною. З іншого боку Нацбанк забезпечить дотримання прав споживачів та збереження даних. А учасники проекту зможуть витрачати менше та швидше окупати свої стартапи і залучати інвестиції. За статистикою, підприємці, які перевіряли свої нові послуги або сервіси через пісочницю, викликають значно більшу довіру в інвесторів. Згідно з дослідженням Світового банку, учасники пісочниці мають на 50% більше шансів залучити інвестиції», – підкреслив Никита Ізмайлов.
ІНВЕСТИЦІЇ БУДУТЬ
Активність українського високотехнологічного бізнесу та підтримка їхніх ініціатив збоку державних органів призвели до того, що західні венчурні фонди, попри війну, знову виявляють інтерес до України. До того ж персональні звернення президента України Володимира Зеленського до учасників основних інвестиційних форумів світу стимулюють цей процес і дають підстави для появи в Україні потужних інноваційних компаній типу BlackRock.
«Західним венчурним фондам важко змиритися з ризиком війни, але нагорода потенційно дуже велика. Найскладніше для стартапу – це знайти правильних людей. І в багатьох випадках вони є в Україні. Просто треба, щоб закінчилася ця війна», – розповів Никита Ізмайлов.
Наприклад, фінтех-фонд N1 Никити Ізмайлова навіть в умовах війни зміг зробити дуже успішні інвестиції в потужні та перспективні українські стартапи. Так, у червні N1 інвестував 500 тис доларів у фінансово-технічний стартап TRANSENIX з технологією Tap to phone, який коштував би щонайменше в п’ять разів більше цієї суми до початку війни. Ще одна компанія, в яку фонд міг би інвестувати, оцінювалась в 7 млн доларів до війни, але ціна впала приблизно до 1 млн доларів.
Проєкт орієнтований на малий та середній бізнес (МСБ). Він є мобільним застосунком з усіма основними функціями POS-терміналу для смартфона з NFC-інтерфейсом. Таких проєктів в Європі лише п’ять. В результаті МСБ не потрібно витрачати гроші на POS-термінали, а клієнт отримує товарно-касовий чек в електронному вигляді.
