Головна main Луганщина: чого чекати від боїв за Лисичанськ і Сєвєродонецьк

Луганщина: чого чекати від боїв за Лисичанськ і Сєвєродонецьк

68

Нова хвиля широкомасштабного штурму на Луганщині: російську війська накопичили велику кількість резервів і обстрілюють усі підконтрольні ЗСУ населені пункти регіону. Чи відповідають дійсності заяви окупантів про близькі перспективи виходу на адмінкордони області? І якою буде ситуація на фронті у найближчі дні?

Як повідомив очільник військової адміністрації Луганщини Сергій Гайдай, у Сєвєродонецьку, бої тривають вже у промзоні, в українські війська контролюють лише територію заводу “Азот”. Лисичанськ – під тотальним вогнем.

Однак нагадаю, що промзона Сєвєродонецька, за різними оцінками, становить від 40 до 50% міста. Тожз урахуванням інтенсивності боїв, навіть на території “промки”, може йтися про те, що ми контролюємо приблизно третину міста. Не треба панікувати.

До того ж, заяви Гайдая суперечать заявам Власенка – голови військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецька. За словами останнього, російські окупанти обстрілюють не лише промзону, а й житлові райони поряд із нею. Тобто бої йдуть і там. І це говорить про розширення площі, яку контролюють ЗСУ.


А щодо анонсованої окупантами дати взяття Сєверодонецька – вона змінювалася вже багато разів. Наразі вони заявляють уже про 26 червня.

Не думаю, що тут можна реально говорити про якісь терміни. Путін під час свого виступу на так званому Міжнародному економічному форумі у Пітері заявив про зміну тактики окупаційних військ. Він зазначив, що вони не будуть у лоб іти на позиції ЗСУ (як було в Попасній та Рубіжному), а почнуть їх обходити, оточувати.

Як наслідок – росіяни продавлюють українську оборону, використовуючи тактику “випаленої землі”. Вони фактично зносять під нуль укріплення, будинки, щоб зламати опір ЗСУ – та захопити нові (випалені) території. І це відбувається без конкретної прив’язки до тієї чи іншої дати.


Нині ми спостерігаємо саме тактику флангового охоплення позицій захисників України. Це, наприклад, було продемонстровано під час захоплення селища Метьолкіне під Сєверодонецьком. Наразі йдуть бої за найближче селище Сиротине.

Окупанти намагаються відрізати ЗСУ від Сіверського Донця, від лінії постачання. Проте можливості для логістики досі зберігаються. При цьому супротивник не залишає спроб обійти угруповання наших військ, створивши оперативне оточення.

Для продавлювання нашої оборони противник використовує чисельну перевагу у засобах ураження. Насамперед йдеться про системи залпового вогню та ствольну артилерію калібром понад 122-мм.

Зафіксовано передислокацію в районі Сєверодонецька російських САУ Малка калібру 203 мм. Це – нова технологія росіян. Таких лише 60 штук в арсеналі збройних сил рф.

Співвідношення ствольної арти – приблизно 1 до 7 на користь окупантів. І вони цим користуються. Спочатку наноситься вогневе ураження великої інтенсивності, потім йде піхота.

Також було зафіксовано передислокацію важких вогнеметних систем (ТОС) 1А “Сонцепек”. Це – термобарична зброя, яка заборонена міжнародними конвенціями для використання у вуличних боях. Але я так розумію, росіян це не стримує.

Крім того, загарбники підтягнули на Луганщину нові системи протиракетної оборони С-3004. Це пов’язано з успішними ударами ЗСУ по тилових базах противника в районі Красного Луча (Кришталевий), Попасної. І росіяни намагаються якось прикрити небо.

Також спостерігається висока інтенсивність боїв у районі Тошківки. Противник намагається створити оперативне оточення українського угруповання, зосередженого у районі Золотого-Гірського.

Головне питання: чим ми можемо відповісти? Триває передислокація військ, на фронт надходять нові види озброєння. Зокрема, гаубиць ствольної артилерії М777 та САУ “Краб”. Вони вже використовувалися під час боїв у Тошківці, що дозволило зірвати наступ противника. Зараз ця ж арта використовується в районі Сєверодонецька, нівелюючи значну чисельну перевагу окупантів.

Тобто надходження нових зразків озброєння якісно може переламати хід військового протистояння на Сході. Плани росіян щодо оперативного оточення українського угруповання у районі Сєверодонецька, Лисичанська, Тошківки, Гірського – вже зірвані. Про оперативне оточення вже не йдеться. До того ж ЗСУ контролюють “дорогу життя” Бахмут-Лисичанськ, хоч вона і перебуває під обстрілами супротивника.

Тож чекаємо на нові партії зброї, віримо в ЗСУ і тримаємо стрій!

За матеріалами Comments.Ua

Нагадаємо, 19 червня Сергій Гайдай, очільник Луганської ОВА, заявив, що ситуація навколо Сєвєродонецька може вирішитись протягом найближчих двох-трьох днів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.