Війна показала, хто є хто. Володимир Рибалкін багато років викривав корумповану владу Святогірська і боровся з тодішнім мером Володимиром Бандурою, який виявився державним зрадником. Був активістом, журналістом, громадським діячем. Утім Рибалкін жодного разу не займав адміністративну посаду. Хоча 2 роки тому балотувався на мера Святогірська. Натомість програв зраднику Бандурі. А відповідальність очолити військову адміністрацію міста йому випала у найбільш непростий момент життя рідної громади – під час кривавої війни і окупації більшої частини Святогірщини. Та він упевнений, що впорається. Бо не з вулиці прийшов на посаду. А живе долею громади щодня і ситуацію відчуває “зсередини”.
Розпорядженням Президента України начальником Святогірської міської військової адміністрації на Донеччині призначено відомого в регіоні активіста, волонтера, учасника АТО, керівника територіальної оборони Святогірська і очільника Святогірського відокремленого підрозділу ВГО “Стоп корупції” Володимира Рибалкіна. Відповідне Розпорядження Президента України Зеленського оприлюднено 4 липня 2022 року.
Своє перше інтерв’ю після призначення Володимир дав саме “Стопкору”. В інтерв’ю активіст розповів про задачі військової адміністрації і взаємодію з військовими підрозділами ЗСУ, розкрив актуальні проблеми напівокупованої громади і повідомив про своє бачення розвитку подій із звільненням Святогірська.
Наразі головне місто ОТГ – Святогірськ – окуповано загарбниками. На території громади з травня майже повністю відсутній інтернет і мобільний зв’язок, є проблеми з водопостачанням. Люди живуть немов у вакуумі. Але виїзджати не хочуть.
Як ви дізнались про призначення і як сприйняли цю новину?
В.Р.: Скажімо так: несподівано. Я очолював територіальну оборону нашої громади. І повністю володію усією ситуацією. Виконував ті задачі, які були зараз на часі. Але пропозиція взяти на себе відповідальність і офіційно очолити військову адміністрацію Святогірська надійшла несподівано. В мене спитали: чи готовий я? І я погодився. Бо усвідомлюю рівень відповідальності і готовий взяти її на себе.
На жаль, два роки тому місцеві вибори виграла людина, яка зрадила Україну і своїх виборців. Тепер у мене подвійна відповідальність перед громадою, яку вже зрадили. Маю не схибити.
Хто входить до Вашої команди?
В.Р.: Наразі команда ще формується, структура у процесі створення. 100 відсотків – це люди небайдужі і відповідальні. Скажімо так, там будуть люди, які вже показали свою активну громадянську позицію, але вперше зможуть себе проявити на державній посаді, а також ті, хто вже мав досвід роботи на адміністративних посадах. З більшістю з них я співпрацюю ще з 2014 року. Те, що їх об’єднує – їм можна довіряти на 100%.
Чи не пересікаєтесь ви з посіпаками ексмера Святогірська Володимира Бандури, який перейшов на бік окупантів?
В.Р.: Ні. Вони усі там ділять посади на окупованій території. Один з посіпак вже отримав від окупантів посаду голови одного з населених пунктів. Ми про це знаємо. Бо отримуємо всю інформацію. Всіх зрадників чекає суд. І вже невдовзі.
Які задачі стоять перед Святогірською військовою адміністрацією?
В.Р.: Наразі у нас кілька напрямків.
По-перше, це – обороноздатність територіальної громади. Це наявність захисних редутів, укріплень. Щоб не дати ворогу можливості просунутись дали вглиб країни.
По-друге – взаємодія з військовими підрозділами і забезпечення вирішення необхідних умов для військових задач. Цим я займався як голова тер оборони.
Інформування військових і населення.
По-третє, це безпека мирного населення і допомога тим, хто не евакуювався. Це найбільш складна задача. Ми постійно комунікуємо з жителями сіл ОТГ, пояснюємо, що необхідно евакуюватись. Люди живуть у інформаційному вакуумі. Чомусь багато хто вважає, що кури, корови або будинок – дорожчі за життя. Життя їх або їхніх дітей. Або чомусь свято вірять, що саме в їхню оселю ракета не поцілить. Це страшна помилка так думати. Але бачимо і досі, що багато людей не виїхали. Багато дітей – а це найстрашніше. Змусити евакуюватись ми не можемо. Тому зустрічаємося з людьми, пояснюємо… Це дуже складно.
В наші задачі також входить супроводження гуманітарних місій, допомога населенню.
Складно? І так і ні. Складно, бо такий час. Але просто, тому що всі задачі я виконував як керівник територіальної оборони громади. Ми ж не з вулиці прийшли, ми тут живемо і всі проблеми і шляхи вирішення знаємо зсередини.
Що найскладніше для вас зараз?
В.Р.: Найскладніше – знати, що відбувається у рідному місті, і не мати змогу вплинути на ці процеси. Бачити репортажі російських ЗМІ про те, як Святогірськ радо зустрічає “асвабадітєлєй”. Бачити жителів мого міста, які ще недавно вклонялись нашим захисникам, а тепер висловлюються на підтримку окупантів….
А ще – переконати населення виїхати у безпечне місце. Я так скажу: вирішення гуманітарних проблем відволікають наших військових від виконання їхньої основної задачі – військової. Тобто, цивільні, які не їдуть з зони бойових дій, створюють небезпеку не тільки для себе і своїх близьких. Це небезпека і для їхнього оточення, і для військових, які допомагають у забезпеченні мирного населення. До того ж, наразі актуальна проблема з паливом.
Нас чекає непроста зима. І ми вже зараз розуміємо, що потрібно готуватись.
Як розпочнеться операція з деокупації території – мирне населення буде лише заважати!
А громаді хочу сказати: бережіть себе – життя дорожче будинків, майна. Евакуюйтесь! Дайте можливість військовим виконувати свої задачі. Вже скоро ситуація в нашій ОТГ зміниться. Я це просто знаю.
Вірте в ЗСУ! Перемога буде 100 відсотків. І вона вже майорить.
Уже в цьому році Святогірськ буде повернено під українські прапори. От побачите. В цьому році.
