Головна main Ірина Бекешкіна. Вона йшла попереду і любила драйв життя…

Ірина Бекешкіна. Вона йшла попереду і любила драйв життя…

56

Її поважали колеги-соціологи за принциповість у відстоюванні честі й гідності професії, за те, що вона одна із небагатьох, хто міг публічно й переконливо впливати на позицію влади й громадську думку.

Її любили журналісти, бо вона завжди просто, влучно й головне  – чесно! могла пояснити складні цифри, рейтинги, будь-які зміни в суспільній свідомості.

Її запрошували на високі прийоми керівники держави й світові лідери, вона входила в топи найвпливовіших жінок України, й водночас, її упізнавали на вулицях й у метро звичайні люди.

Її несподівана й передчасна смерть у березні 2020 року буквально приголомшила українське суспільство. Це було страшною звісткою для усіх нас, адже ще за два тижні до свого відходу в засвіти вона проводила тренінги з соціології для журналістів у регіонах України, брала участь в громадських заходах та виступах у ЗМІ.  Про таких людей кажуть – «згоріла на роботі». Вже з висоти часу, зі спогадів рідних і колег, розумієш – інакше й не могло бути.

 «Ірина Бекешкіна – це суцільний рух. Прес-конференції, ефіри, опитування, зустрічі, презентації, відрядження. Її старенька NOKIA ніколи не затихала», – згадує її колега Юрій Горбань.

«Оця  її жертовність, її професіоналізм і при цьому її скромність – це те, що завжди впадало в очі, і те, що завжди буде пам’ятатися і завжди служитиме для всіх нас дуже довго певним імперативом поведінки», –  каже  Ігор Коліушко.

«Робота була постійно і завжди на першому місці. Її було стільки, що Іра постійно була біля комп’ютера, постійно у вирі подій… Відпочивала дуже мало. Рідкісні відпустки, всього на 8 –10 днів, і бажано до моря, щоб поплавати (вона дуже любила плавати, це корисно для спини, яка постійно нависала над комп’ютером). Поняття вихідний для неї не існувало. Це те саме, що робочий день, тільки вдома», – пише у своїх  споминах близька родичка Ірини Ериківни – Валентина Ільчук.

Ці та багато інших спогадів, слів-подяк та відгуків,  які відтворюють непересічну особистість Ірини Бекешкіної, ввійшли до книжки «Ірина Бекешкіна. Поки ми живі…»,  яку Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва видав  за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».

До видання ввійшла лише частка великого наукового доробку соціологині, її публіцистики та виступів у ЗМІ, яка відтворює основні тренди суспільних настроїв за роки незалежності держави. Вартісним є розділ збірника, де вміщено спогади колег і друзів, які поділилися своїми думками про вагомість постаті славетної українки, легендарної науковиці, людини честі та совісті, яка дарувала оптимізм та надії.  У книзі також подано бібліографічний матеріал, що дає змогу осягнути широке коло дослідницьких інтересів соціологині.

«Це – збірка, присвячена пам’яті Ірини Бекешкіної, разом з тим, це книга уроків життя, нашого українського повсякденного життя в добу незалежності, – пише у передмові до книги друг і колега Ірини Бекешкіної  Євген Бистрицький. – Кожний знайде тут – у наукових працях Ірини, в її публічних виступах у мас-медіа та в її влучних афоризмах, у спогадах друзів та колег – життєві орієнтири для себе, щоб краще розуміти суспільство, в якому ми живемо, та як доцільніше прокладати власний життєвий шлях у ньому. Ця книга – напуття нам усім і наша колективна пам’ять».

Так – напуття. Бо Ірина Бекешкіна випереджала свій час. «Вона йшла попереду… Вона бачила проблеми пост-Майданних влад, застерігала, вимагала прозорості від влади, активності від громадян, давала поради кожній новій владі», – нагадує у вступному слові до книги Олексій Гарань.

А ще, окрім свого професійного та громадського покликання, Ірина Бекешкіна любила просто життя у всіх його проявах.  «Люблю драйв», – казала  вона й просилася під’їхати на мотоциклі на зустріч в посольство. Вона забирала додому й доглядала бездомних котів й щоденно підгодовувала в дворі пташок.

Книжка містить велику кількість фотографій, які відтворюють життєвий і професійний шлях соціологині, а також вміщує цінну добірку цитат і афоризмів Ірини Бекешкіної, які образно і влучно показують нам самих себе.

   «Мені дуже цікаво жити. І це, я вважаю, позитивна риса для соціолога.  Неможливо собі уявити соціолога, приміром, у навушниках, який уткнувся всмартфон у метро. Ця людина – апріорі не з нашої касти. Я спостерігаю зажиттям. Я його слухаю. Уловлюю не тільки в анкетах, а й на вулицях. Ізоблич, фраз людей, які проходять повз… Усе це – моя робота», – казала Ірина Бекешкіна.

Видання призначене для широкого кола читачів, зокрема соціологів, істориків, журналістів, представників громадського сектору і, звичайно ж, молодих науковців та студентів, які починають торувати свій фаховий шлях.

Завантажити книжку.        Завантажити додаток зі світлинами.

Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва

Завантажити більше пов'язаних статей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.