Головна dossier-ua Ігор Мізрах: біографія співучого шахрая

Ігор Мізрах: біографія співучого шахрая

5,828
Игорь Мизрах, Оксана Билзир, Владимир Гришко

Аферист Ігор Мізрах (грає під одну дудку, співає в один голос) з Білозір та Гришко: метри української естради виступають разом із аферистом та шахраєм?

Чому пісенька псевдополітика та журналіста Ігоря Мізраха ще не заспівана до кінця,або як Володимир Гришко та Оксана Білозір співають на великій сцені з аферистом та шахраєм, за яким тягнеться довгий шлейф кримінальних злочинів.

Оксана Билозир и Игорь Мизрах.
Оксана Бiлозiр Ігор Мізрах

Ігор Мізрах, з яким записали дуети відомі українські артисти, насправді є шантажистом та здирником. Він відомий як “кидала” та псевдо “рішала” у бізнес-колах. На його рахунку афери з нерухомістю та кредитами, сутенерство, мережа інтернет-сайтів, за допомогою яких шантажують бізнесменів та політиків, а також невдала спроба торгівлі посадами в Укроборонпромі (до якого він взагалі не має жодного стосунку) та майже десяток офіційних кримінальних справ.

Що приховує Мізрах Ігор Аркадійович?

Усі ганебні факти своєї біографії Мізрах прикриває репутацією педагога, політика, юриста, журналіста та мало не медіамагната, експерта у всіх сферах людського життя, справжнього українського патріота та ще й продюсера та шансоньє. Проте всі, кого “кинув” Мізрах рекомендують триматися від цієї людини подалі, якщо ви цінуєте свої гроші, нервову систему та репутацію.

Ігор Мізрах народився 1 серпня 1971 року у Вінниці. Закінчив вісім класів вінницької середньої школи №25 та вступив до місцевого педучилища. Потім навчався у Вінницькому педінституті та Одеській юракадемії за спеціальністю “Правознавство”. У саме тій академії, якою керує ексрегіонал, одіозний нардеп Сергій Ківалов.

Игорь Мизрах
Ігор Мізрах

Початок кар’єри Мізраха був нічим не примітний. У 1990-1995 роках, навчаючись у педінституті, паралельно працював учителем початкових класів у вінницьких загальноосвітніх школах №16 та №25. З 1995 року викладав педагогічну практику студентам Вінницького педагогічного інституту.

Від 1991 до 2004 рік – займався музикою, працював у Будинку дітей та юнацтва м. Вінниці на посаді організатора. Проводив конкурси, новорічні свята, був ведучим загальноміських свят, знімав кліпи, вів конкурси краси у Вінниці.

Ігор Мізрах
Ігор Мізрах

Зрозумівши, що на ялинках та гулянках багато не заробиш, у 2004 році разом із батьком Аркадієм Ананьєвичем став співзасновником та проректором приватного вищого навчального закладу “Вінницький інститут конструювання одягу та підприємництва”, створеного на базі колишнього швейного училища. Тут Мізрах швидко став доцентом та аспірантом Академії педагогічних наук України, а пізніше – “Відмінником народної освіти України” (є таке почесне звання), кандидатом економічних наук та доцентом кафедри економіки.

Насправді ж доцентом кафедри економіки ВНЗ свого батька він призначив себе сам. Натомість у бібліотеці Вернадського у Києві, де має зберігатись інформація про його наукові роботи, інформації про нього немає. Немає копії дисертації та автореферату, які там мають бути, відсутня згадка в електронному каталозі. Також відомо, що в Академії педагогічних наук України немає кафедри економіки.

Робота в так званому інституті крою та шиття та викладацька діяльність, як швидко зрозумів Мізрах, також не приносила високих доходів. Однак приємні “бонуси” в ній все ж таки були. Оскільки навчалися у виші переважно дівчата, начальство вирішило організувати серед них щорічні конкурси краси. Наївних красунь було достатньо, а ось місць на подіумі мало, тому проректор пропонував свої способи “вирішення питань” – через ліжко, причому не лише у своєму кабінеті, а й у кабінетах “потрібних людей”, на базах відпочинку, у лазнях та готелях. Звичайно, дівчата не отримували нічого з обіцяного проректором.

Примітно, що відкрито говорити про сексуальні домагання потерпілі почали порівняно недавно, бо боялися, що з ними “щось зроблять чи знайдуть у лісі”.

Втім, через рік Мізрах, потрапивши в ще кілька скандалів, які закінчилися кримінальними справами (опис усіх кримінальних справ читайте нижче), поїхав із Вінниці до Чернівців, потім до Одеси, а звідти до Києва. Саме там він став помічником нардепів на громадських засадах, пішов у політику, зайнявся чорним піаром, «розводом» ріелторів та ліпленням іміджу “громадського діяча, мецената та співака”. Проте, про все по порядку.

Справа про підробку документів

Як свідчать матеріали справи №127/13 249/13-к, занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2013 року за № 12013010060000037, наприкінці літа 2004 року справа відкрита за заявою Михальського Любомира. Заявник збирався розпочати у Вінниці господарську діяльність, пов’язану з будівництвом.

В агентстві нерухомості “Шанс” йому порадили звернутися до Мізраха, як до людини, яка вирішує питання з виділенням земельних ділянок для будівництва.

Мізрах запропонував Михальському дві земельні ділянки на вибір, а Михальський захотів придбати обидві. Мізрах заявив, що рішення коштуватиме $56 тисяч. Михальський погодився і передав Мізраху гроші. Після чого Мізрах надав Михальському рішення сесії про виділення землі під забудову, яке виявилася фальшивкою.

Суд тоді не визнав Мізраха винним, бо не побачив його провини у тому, що той надав Михальському підроблені документи. Скільки Мізрах заплатив судді досі невідомо.

Справа про торговий центр «Поділля»

Виходячи з матеріалів справи № 127/13 249/13-к, шляхом обману та зловживання довірою, під приводом продажу торгового павільйону на території ТРЦ «Поділля», Мізрах разом із таким собі Ігорем Сливинським отримали неправомірну вигоду від:

  • громадянина Мегердичева Сергія Георгійовича у розмірі 202 тис. грн
  • громадянина Ткача П.І., на суму 104, 5 тис. грн
  • громадянина Поліщука М.Я., у сумі 202 тис. грн

Всю провину за злочин тоді взяв на себе Сливинський, який, згідно з матеріалами справи, отримав 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Термін відбувати Сливинський не став, оскільки був звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 3 роки.

Причиною такого м’якого вироку став той факт, що Мізрах пообіцяв розрахуватися з кожним потерпілим, і ті відкликали заяви.

Справа про футбольний клуб “Подолянка”

Далі Мізрах разом зі своїм старим бізнес-партнером – Григорієм Фурманом заснували ТОВ “ФК “Подолянка”(35054196), директором якого став вищезгаданий Ігор Сливинський.

За задумом це ТОВ займалося становленням жіночого футболу. Планувалося створити футбольну команду.

Як випливає з матеріалів справи 127/252 14-к, у середині серпня 2008 року Мізрах і Фурман, перебуваючи у приміщенні “Донгорбанку”, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи грошима Ірека Гатаулліна у сумі 130 тисяч доларів та 10 000 євро. Ще одним потерпілим у справі проходив дехто Михайло Дзюба, з якого здерли 100 тисяч доларів.

Постановою слідчого СУ ВМВ УМВС України у Вінницькій області майора міліції Пендея І.В. від 22.11.2013 року кримінальне провадження було закрито у зв’язку з відсутністю складу кримінального злочину в діях Мізраха та Фурмана. Причина та сама – Мізрах пообіцяв розрахуватися, і навіть частково віддав гроші. У грудні 2014 року справу знову відкрили.

Справа про кредити під “ліву” заставу

За матеріалами справи № 522/18598/14-к від 06.10.2014, 28 квітня 2014 року до Приморського РВ ОГУ ГУМВС України в Одеській області надійшла заява громадянина Сурена Сардаряна, в якій він просить вжити заходів щодо Мізраха, який2014 року за адресою: м. Одеса, вул. Транспортна, 5, позичив у заявника кошти у сумі 244 тисячі доларів США. Ці кошти Мізрах зобов’язувався повернути у строк до 15.03.2014 року, що було засвідчено розпискою від 10.03.2014 року, але не повернув.

Згідно з вищенаведеною розпискою, у разі неповернення грошей Мізрах обіцяв віддати будинок, що йому належить. Але, як було встановлено досудовим слідством, будівля, яку він залишав у заставу, оформлена на його матір – Мізрах Марію Захарівну та перебуває в іпотеці, на підставі іпотечного договору, укладеного у забезпечення виконання зобов’язання за договором кредитування з ВАТ «ЮНІОН СТАНДАРД БАНК».

Нині цей будинок переписано на другу дружину Мізраха Козленок Людмилу Гаврилівну.

Справа про продаж посади в Укроборонпромі

Державне бюро розслідувань розслідує кримінальне провадження № 42019000000001815 від 20.08.2019, за фактом шахрайських дій в особливо великих розмірах.

У серпні 2019 року громадянин Пономаренко отримав від свого знайомого Іванчука Олександра Олексійовича пропозицію допомогти у призначенні його на одну із керівних посад у ДК «Укроборонпром». За його словами, його близька знайома, дуже поважна і шанована людина – Мізрах Ігор Аркадійович, з легкістю може його влаштувати на хлібну посаду, оскільки він радник Адміністрації президента та його офіс розташований на вулиці Банковій 12, прямо проти Адміністрації. Пономаренко на пропозицію обійняти таку посаду у зазначеному концерні погодився.

30 серпня 2019 року Мізрах із трьома спільниками вирішили заволодіти майном (грошовими коштами) потерпілого, в особливо великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою останнього.

Під час передачі 250 тисяч доларів США, які були частиною їхнього гонорару в загальній сумі 570 тисяч доларів США, усі вони були затримані Військовою прокуратурою в офісі Мізраха на вулиці Банковій навпроти Офісу президента.

Під час огляду місця події вилучили речі та документи: мобільні телефони, 5 тис. доларів та імітаційні купюри на суму 245 тис. доларів; свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки MersedesBenz 350; посвідчення ГО «Комітет боротьби з корупцією та організованою злочинністю» та посвідчення міжнародного антикримінального та антитерористичного комітету, серії ЛВ1705 на ім’я Мізрах Ігор; посвідчення Національної спілки журналістів України № 3549 на ім’я Мізраха; 9 аркушів паперу в табличній формі, що містять інформацію про посилання на публікації, заголовки статей, ресурс, вартість, на останньому аркуші під друкованим текстом міститься рукописні записи.

Але вже через 2 місяці суд відпустив усіх фігурантів справи вдома без будь-якої застави, хоча спочатку порушувалося питання, що сума мінімальної застави становитиме 18 млн грн. Суд повернув усім фігурантам паспорти, і підсудний Мізрах спокійно їздить як територією України, так і за її межі.

Мережа фейкових сайтів Мізраха

Після затримання Мізрах відродив усі свої “бізнеси” серед яких і мережа фейкових сайтів новин, а також взяв до себе в партнери Вадима Чорного, який має не менший перелік титулів та регалій ніж сам Мізрах, а десь його навіть перевершує!

Наприклад, ось список фірм Ігоря Мізраха:

  • ТОВ Фірма “Бріз”
  • ТОВ “Юрсервіс”
  • ТОВ “Футбольний клуб “Подолянка”
  • ТОВ “Юр Статус”
  • ТОВ “ТНТ. Інк. Україна”
  • ТОВ “Інвест Буд компані”
  • ТОВ “Медіа Холдинг Політика”

А ось Вадим Чорний є власником та засновником:

  • ПП “Телерадіокомпанія “Регіон”
  • ТОВ “Промпродпостач”
  • Релігійна громада християн протестантсько-пресвітеріанської церкви “Благодать” м.Кіровограда
  • Кіровоградський обласний благодійний фонд “Благодать”
  • Громадська організація “Асоціація кавалерів ордена Святого Станіслава дніпропетровської області”
  • Всеукраїнська громадська організація “Національний комітет боротьби з корупцією”
  • ТОВ “Корпорація Альянс”
  • ТОВ “Правова корпорація Альянс”
  • ТОВ “Альянс-Мюзік”
  • ТОВ “Дніпропетровська тютюнова компанія”
  • ТОВ “Музиківський овочепереробний комплекс”
  • ТОВ “Народний депутат”
  • ТОВ “Кісет”
  • Політична партія “Народна програма Вадима Чорного”
  • ТОВ “Правова корпорація Нова Україна”
  • ТОВ “Форест-2006”
  • Благодійна організація “Комітет боротьби з корупцією”
  • ТОВ “Медіа-холдинг УНТ”
  • ТОВ “Всеукраїнська профспілка юристів”
  • ТОВ “УНТ – Українське народне телебачення”
  • ТОВ “УНТ”
  • ТОВ “Інформаційне агентство УНТ – Українське народне телебачення”
  • Всеукраїнська профспілка журналістів
  • Всеукраїнська профспілка правників
  • ТОВ “Українське народне телебачення – інформаційне агентство УНТ”
  • ТОВ “Черкаси ТБ”
  • ТОВ “Міраж науки та техніки”
  • ТОВ “Україна Інформ”
  • ТОВ “Інформаційне агентство УНТ – Українське народне телебачення”
  • ТОВ “Інформаційне агентство ДніпроІнформ”
  • ТОВ “Інформаційне агентство – Новини України”
  • ТОВ “Медіа Холдинг Україна”
  • ТОВ “Рекламна агенція Піар”

Вийшовши з-під арешту Мізрах, щоб “підправити репутацію” через підконтрольні йому сайти почав розганяти інформацію про нібито політичне переслідування за те, що він нібито проводив власне розслідування і дивним збігом обставин саме ті, хто його заарештували на хабарі, виявилися фігурантами “розслідування”.

Щоб ще більше дискредитувати владу, Мізрах дав інтерв’ю російській пропагандистській газеті “Взгляд”, де не лише полив помиями всіх своїх кривдників, а й доклав максимум зусиль для дискредитації українських спецслужб загалом. Зокрема відомо, що Мізрах передав російській стороні частину документів, які мають важливе державне значення, оскільки належать до діяльності спецслужб та державного концерну “Укроборонпром”.

Треба відзначити, що в мережі Мізраха знаходять собі притулок не тільки шахраї на кшталт Чорного, а й такі собі порохоботи, чиї мережі фейкових підроблених сайтів раніше мочили команду Зеленського, а зараз займаються банальним здирством.

Про “чорні” сайти Мізраха також варто розповісти детальніше. Наразі він офіційно є власником медіахолдингу “МХП”, журналу “Persona.TOP” та шеф-редактор політичного журналу “Рейтинг”. Неофіційно – ряду помийних сайтів, названих вище, основним завданням яких є шантаж підприємців та політиків. Більше половини інтернет-ресурсів шахрайської групи – сайти-клони. Тобто вкрадені у когось назви добротних ресурсів, які залучають відвідувачів на сайт.

Гроші власник та його помічники брали як із замовника, так і з потенційної жертви. Замовник платив безпосередньо за розміщення матеріалу, а також за створення необхідного іміджу жертві. Розцінки, за неофіційною інформацією, – від 5 до 15 тисяч доларів.

Своєю чергою, жертві обіцяли допомогти: зняти з сайту текст, який паплюжив гідність і вбивав репутацію замовленого. За послуги просили 8-10 тисяч доларів за сайт. У момент шантажу мертві, “резервні” псевдосайти шахраї залучали “до справи” і перетворювали на дійних корів. Жертву доїли довго. Якщо ж потенційна жертва переставала чи відмовлялася платити – з’являлася нова чорнуха. Торкалися вже не лише особи, а й родичів. Загнана в глухий кут жертва потрапляла на гачок шантажистів.

Подавати до суду на власника (власників) сайту марно – зазвичай це підставні особи. Та й максимум, що може присудити суд — спростування плюс копійчана компенсація, на які, можна чекати роками, так і не дочекатися.

Обман ріелторів та кредитні махінації

“Заробивши” круглі суми на чорнусі, Мізрах вирішив придбати елітну нерухомість у Києві. Для цього він використав свого старого приятеля рієлтора з Чернівців – Сергія Босовика. Ріелтору розповіли про супермегавигідну схему, яка обіцяла 150 мільйонів. Для участі у справі треба було внести 120 тисяч доларів.

Ріелтер зібрав гроші, приїхав до Києва та віддав Мізраху всю суму без жодних документів. Мізрах придбав собі одразу дві квартири у новому будинку на Софійській Борщагівці, а рієлтор залишився з боргами.

Дещо пізніше, провернувши ще кілька угод, Мізрах придбав за 320 000 будинок по вул. Жулянській.

Як будинок, так і квартири Мізрах оформив на свою співмешканку – Марину Корнієнко. І це при тому, що в Одесі є дружина, на якій висять кредит на кредиті, на суму щонайменше 100 тисяч доларів. І у Вінниці він залишив попередню дружину із кредитом у 170 тисяч доларів!

Про нинішню співмешканку Мізраха слід згадати окремо. Марина Корнієнко, яка позиціонує себе як волонтер і благодійниця, а також журналістка та борець за права жінок насправді безробітна і про місця її роботи нічого не відомо. Водночас у мережі пишуть, що до зустрічі з Мізрахом жінка пройшла “трудовий шлях” від одеської дівчини легкої поведінки до світської левиці.

Саме на Корнієнко оформлена більша частина нерухомості Мізраха. За останніми даними, на ній числяться дві квартири, будинок та 5 машин Мізраха.

Крім Корнієнко, Мізрах був двічі офіційно одружений і кожній із колишніх дружин він залишив борги та величезні невиплачені кредити, які жінки нібито добровільно взяли на себе. Так 15.02.2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та Бойдаченко (Мізрах) Жанною Володимирівною було укладено договір № 06-2.1/135, згідно з умовами якого кредитор зобов’язався надати позичальнику кредит у сумі 170 000 доларів США.

Гроші Мізрах віддавати рішуче не збирався і поїхав до Чернівців, де знайшов нову дружину Козленок Людмилу Гаврилівну. Щоб не псувати біографію аферисту Мізраху, нова дружина також закріпила їхні стосунки, оформивши на себе кредит.

Насамкінець додамо, що це далеко не повний список брудних справ Мізраха. Оскільки нещодавно ним знову активно зайнялися правоохоронні органи і є надія, що випливуть нові кримінальні подробиці, після чого Міхзрах вирушить туди, де йому саме місце – за ґрати. І тоді його пісенька, нарешті, буде доспівана до кінця.

Завантажити більше пов'язаних статей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *