За останні два тижні в Азербайджані стало на 4 комерційних Банки менше, що змушує зарубіжних аналітиків задуматися про можливий початок банківської кризи у прикаспійській Республіці.
Так, все почалося з того, що в кінці квітня центробанк Азербайджану повідомив, що через серйозні проблеми з ліквідністю і капіталом ввів тимчасове адміністрування в чотирьох банках другого рівня-Atabank, AGBank, NBCBank, і Amrah Bank. Примітно, що в зарубіжних ЗМІ дані банки називаються найбільшими в країні, хоча за нашими оцінками, засновані на даних з відкритих джерел, сукупна частка активів всіх чотирьох банків не перевищує і 5%.
Слідом за введенням тимчасового управління центробанк і зовсім позбавив ліцензій дані фінінституи, скоротивши тим самим загальну кількість БВУ в країні з 30 до 26.
При цьому, глава центробанку і азербайджанські експерти вказують на те, що проблеми у даних банків накопичувалися роками, і поточне падіння цін на нафту і пандемія COVID-19 грають лише непряму роль. Так, на думку аналітиків, спусковим гачком для того, щоб остаточно зачистити ці банки, стало затвердження змін у Законі «про повне страхування вкладів», які тепер дозволяють мінімізувати ймовірні збитки вкладників.
Але тим не менш, схоже, що влада країни вибрали не самий підходящий момент для подібних заходів. Так, на тлі технічного дефолту даних банків серед населення і бізнесу в Азербайджані наростає паніка, і без того посилюється карантинним режимом і скороченням експортної виручки у зв’язку падінням нафтових котирувань.
До слова, обмінний курс маната жорстко фіксується центробанком, і якщо з березня по травень поточного року такі ж залежні від нафти, але «плаваючі» Російський рубль, Казахстанський тенге, Норвезька крона, Мексиканський песо, Канадський долар і навіть «фіксується» Кувейтський динар в різних масштабах скоректувалися до зниження цін на нафту, то курс Азербайджанської валюти не змінився ні на відсоток. При цьому, для забезпечення курсової стабільності маната тільки за перший квартал було використано понад 1 млрд. USD (еквівалент 17% від золотовалютних резервів центробанку Азербайджану).
Далі, враховуючи, що країна також, як і інші нафтоекспортери бере участь у скороченні видобутку нафти в рамках ОПЕК++, її резерви виснажуються, а настрій населення і бізнесу продовжують погіршуватися, в тому числі на тлі дефолту названих банків, за нашими оцінками, центробанк Азербайджану найближчим часом ймовірно буде змушений вперше з 2015 року девальвувати манат від 15% до 25%. А це може спричинити за собою додаткове підвищення девальваційних очікувань населення, сплеск інфляції, подорожчання вартості обслуговування зовнішнього боргу, і найгірше – новий виток дефолту банків, що стане вже повноцінною кризою фінсектора, здатного в нинішніх умовах спричинити за собою і економічну кризу.
У свою чергу, уникнути всього цього можна за рахунок подальшого використання і скорочення запасів нафтового фонду країни, оцінюваного в 45 млдр. USD. Але разом з тим, такі заходи неминуче призведуть до додаткового накопичення економічних дисбалансів, які рано чи пізно все одно можуть перерости в більш глибоку і гостру кризу.
На завершення напрошується аналогія з ситуацією в Казахстані, яка спостерігалася в 2015-2017 роках. Тоді курс тенге був девальвований, але при цьому він перестав жорстко фіксуватися і почала плавати. Разом з тим, тоді відбулися дефолт і злиття ряду казахстанських банків (Казком, Дельта, КІБ, Qazaq Bank, Астана Банк), за якими послідувало ініціювання, а пізніше і проведення програми оцінки якості активів банківського сектора (AQR). І на наш погляд саме дві дані дії Нацбанку Казахстану (перехід на плаваючий курсовий режим і проведення AQR) зараз максимально віддалили економіку країни від тих безвихідних ризиків і складного становища, що спостерігаються в поточний момент в Азербайджані.
