Як депутати судову систему відкоригували

28 квітня набув чинності закон «Про забезпечення права на справедливий суд» (від 12.02.2015 № 192-VIII). Хоча його важно назвати судовою реформою, на яку всі так чекають, документ містить корисні нововведення.

Очевидно, справжня реформа має відбутись після внесення змін до Конституції України. Нині ж важливо аби позитивні новації згаданого закону були ефективно застосовані на практиці.

Новий порядок формування органів контролю

Передусім, варто звернути увагу на зміни до закону про Вищу раду юстиції (ВРЮ). Адже це орган, що найбільше контролює суддів. Зокрема, він вносить подання щодо призначення суддів на посади, розглядає скарги щодо суддів та вносить подання на їх звільнення. Порядок формування ВРЮ, що складається з 20-ти членів, визначено в Конституції. По три члени призначають парламент, президент, з’їзди суддів, адвокатів, представників юридичних ВНЗ. Всеукраїнська конференція прокурорів призначає два члени. Також до ВРЮ за посадами входять голова ВСУ, міністр юстиції і генпрокурор. Тепер всі члени ВРЮ, крім останніх, призначаються на чотири роки і можуть перебувати на посаді лише на один строк.

За новим законом, добір кандидатів від президента проводиться на підставі результатів відкритого конкурсу. Інформація про претендентів має публікуватись на президентській сторінці в інтернеті. На початок квітня для участі у відповідному конкурсі подали заявки 19 осіб. «Громадськість має можливість ознайомитися з їх біографіями, професійним досвідом, деклараціями про доходи та майно тощо, висловити свою думку щодо будь-яких питань, які стосуються того чи іншого кандидата, надати Конкурсній комісії будь-яку додаткову інформацію», — повідомив заступник голови АП Олексій Філатов. Втім, остаточне рішення все одно лишається за президентом. Це, як і у випадку з парламентом, робить членів ВРЮ залежними від політичних органів влади. Венеціанська комісія вже неодноразово наголошувала, що слід усунути будь-який вплив законодавчої та виконавчої влади на судову. Як варіант, пропонувалося віддати повноваження з призначення складу ВРЮ органам суддівського самоврядування. Та для цього необхідні зміни до Конституції, проект яких наразі обговорюється.

Суддів відбиратимуть ретельніше

Новий закон також покликаний підвищити фаховість суддів. Запроваджено жорсткіший відбір кандидатів на посаду судді, а також періодичне підвищення їх кваліфікації. Вперше суддя призначається на посаду президентом за поданням ВРЮ на п’ять років. Після цього терміну суддю може призначити вже безстроково парламент. Але перед цим кандидатів відбирають і навчають.

Спочатку вони мають пройти конкурс, аби потрапити на спеціальне навчання. Період такого навчання подовжено з пів року до року. Надалі кандидати складають кваліфікаційний іспит, й у разі позитивних результатів їх зараховують до суддівського резерву. Після цього резервісти мають право брати участь у конкурсі на заміщення посад судді в різних судах протягом трьох років. Новацією є те, що на кваліфікаційному іспиті потенційний суддя повинен набрати не менше 75 балів. Зазначимо, що на сьогодні, за даними сайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), переважна більшість із понад 1200 резервістів мають менше балів.

Судді зобов’язані проходити періодичне підвищення кваліфікації: призначені вперше — щорічно протягом не менше 30 академічних годин, обрані безстроково — раз на три роки протягом не менше 40 академічних годин. За результатами навчання складається анкета оцінювання, яка включається до суддівського досьє. Ця інформація може враховуватись під час розгляду питання про обрання судді безстроково, або під час конкурсу на зайняття посади у відповідному суді. Суддів також мають право оцінювати громадські об’єднання, зокрема, щодо тривалості розгляду справи, дотримання правил судочинства і прав учасників процесу, культури спілкування, рівня неупередженості судді тощо. За результатами складається анкета, що також включається до суддівського досьє.

Важливо, що новий закон передбачає так зване «первинне кваліфікаційне оцінювання» всіх діючих суддів. Судді ВСУ та вищих спецсудів мають пройти таке оцінювання протягом пів року з моменту набуття чинності законом, апеляційних судів — протягом двох років. Судді місцевих судів оцінюватимуться за графіком, встановленим ВККС. Якщо судді не пройдуть тест, їх на рік відправлять на навчання. Якщо й після цього результат незадовільний — позбавлять мантії.

Експерт Центру політико-правових реформ з судівництва Роман Куйбіда вважає мінусом закону не визначеність специфічних критеріїв для кваліфікаційного оцінювання суддів судів різних рівнів. На його думку, зокрема, переатестація діючих суддів за відсутності чітких критеріїв може мати непередбачувані наслідки.

«Аби система оцінювання служителів Феміди не припускала політичних чи корупційних впливів на результати, важливо не стояти осторонь цього процесу представникам громадськості й ЗМІ, які матимуть можливість слідкувати за перебігом кваліфікаційного оцінювання», — зазначає експерт.

За що каратимуть служителів Феміди

Позитивними є зміни щодо вдосконалення притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Так, запроваджено аж шість видів дисциплінарних стягнень замість двох, як це було раніше. «Безумовно, це крок вперед як для суддів, так і для громадськості, оскільки будь-яке звуження санкцій може призвести до того, що при їх виборі може проявитися суб’єктивне ставлення і неможливість врахувати обставини і тяжкість проступку», — вважає голова Ради суддів України Валентина Симоненко.  Зазначимо, що поскаржитись на поведінку судді має право будь-яка особа. Щодо суддів місцевих та апеляційних судів слід скаржитись до ВККС, а щодо суддів вищих спецсудів та ВСУ — до ВРЮ.

За наслідками розгляду таких скарг відтепер до судді може бути застосовано: попередження; догана (з позбавленням доплат до окладу протягом місяця); сувора догана (з позбавленням доплат на три місяці); тимчасове відсторонення від правосуддя на 1-6 місяців (з позбавленням доплат та направленням на підвищення кваліфікації зі складанням іспиту); переведення судді до суду нижчого рівня; направлення рекомендацій до ВРЮ щодо звільнення судді за порушення присяги. При обранні виду стягнення враховуються характер правопорушення, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень та інші обставини, що стосуються вчиненого суддею порушення.

Крім того, законом обумовлено випадки, коли до ВРЮ вноситься подання про звільнення судді. Це: вчинення дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя; якщо суддя вже має непогашене стягнення (крім попередження та догани); за фактом недоброчесної поведінки, зокрема, якщо  суддею або членами його сім’ї здійснено витрати, що перевищують його доходи та доходи членів сім’ї. Також подання про звільнення передбачено за правопорушення, пов’язані з корупцією.

Чимало експертів звертають увагу на нечіткість підстав для звільнення судді за порушення присяги. Адже такі поняття, як «дії, що порочать звання судді або принижують авторитет правосуддя», «не доброчесна поведінка судді» тощо дають можливість для неоднозначного їх трактування. Тож лишається велика складова людського фактору. ВККС та ВРЮ на власний розсуд будуть визначати, чи мало місце таке порушення, чи ні. Отже, в даній ситуації важливу роль відіграють професійність, незалежність та неупередженість членів згаданих органів, про що йшлося на початку статті.

Вілен Веремко

Низька правова культура громадян суттєво гальмує розвиток країни. Зі злом необхідно боротись. Функції журналістики — інформативна, виховна, організаторська, — покликані допомагати у цій боротьбі.