Одеса: вандали-активісти проти влади дерибанників

Одеса — місто, котре не має світових аналогів: історія, культурна спадщина, особливий менталітет мешканців аж до «одеської мови»… Але схеми дерибану в Одесі такі самі, як і на решті території України. З поправкою на море.

Саме прибережні території є дуже ласим шматком для любителів урвати шматочок земельки. Дуже вже спокусливо виглядає перспектива збудувати, скажімо, готель на схилі з виглядом на море… Добрих півтора десятки років триває процес незаконної забудови узбережжя, і чим це загрожує Одесі у найближчій, середній та довготривалій перспективі, забудовники не переймаються.

Одеса 1.Траса Здоров'я

Нахабна точкова забудова, котра не відповідає ніяким нормам, розцвіла пишним цвітом без Генерального плану міста. Востаннє такий засадничий документ в Одесі приймався у 1989 році, тому, м’яко кажучи, трохи морально застарів. Вічно так тривати не могло — і на початку 2010 року було розпочато роботу над новим Генпланом Одеси. Саме зі спроби прийняття цього Генплану і почався громадський рух — «Громадський протест» (доти громадськість мовчки спостерігала за незаконною забудовою, не бачачи точки прикладання зусиль). Сам «Громадський протест» не є якоюсь монолітною організацією, політично його склад дуже строкатий — серед учасників є навіть сепаратисти (їхня кількість стрімко зменшилась за останній рік, але буквально кілька залишилося — вони також хочуть бачити Одесу оновленою, тільки у складі імперії). Громадськість ініціювала громадські слухання, аби донести, що саме вона хотіла би бачити у Генеральному плані. Ці слухання тривають із 2013 року, але попри свій офіційний статус можуть хіба що озвучити «голос народу». В одеських реаліях це радше засіб морального тиску. Але ККД цього морального тиску досить низький. Самі активісти запевняють, що мер Одеси Геннадій Труханов — людина «родом з 90-их» і без кастета нічого не розуміє. На думку активістів, поплічники його такі самі, але двох видів: «як тітушки» (зовнішня підтримка) та «у костюмах бріоні» (підтримка адміністративна в кабінетах влади).

Що ж конкретно намагається донести одеська громадськість до своєї влади?

 

«Трасою Здоров’я» через парк Ювілейний

 Насправді одеські схили зовсім не завжди виглядали так, як нині. У 50-60-і роки було виділено не один мільйон карбованців, аби ці схили зробити менш крутими і відповідно більш придатними до пересування. Вийшла дуже складна, продумана інженерна гідротехнічна споруда, яку краще не чіпати, не прорахувавши можливих наслідків. Спуск до моря, засаджений деревами, — це, згідно з Генеральним планом Одеси 1989 року, так званий парк Ювілейний. Через нього йде «Траса Здоров’я» — раніше її довжина сягала біля 10 кілометрів, від легендарного пляжу «Ланжерон» до 16-ой станції Великого Фонтана, наразі скоротилася до 5. Її ще називають «легенями Одеси», тому що морське повітря тут змішується зі степовим (якщо можна так висловитися з огляду на дерева), і все це без традиційної домішки вихлопних газів – ідеальне місце для занять спортом, прогулянок із дітьми тощо.

Одеса 3. Траса Здоров'я

Але цей заповідник бігунів, велосипедистів, ролерів та мам з візочками потерпає від кількох юридичних колізій. Компанія «Вікоіл» накинула своїм ласим оком на 18 га його території, вирішивши збудувати тут бізнес-центр, два готелі, базу відпочинку, кілька закладів громадського харчування, басейнів, автостоянок тощо. Але доки «Вікоіл» захряс у судовій епопеї, намагаючись примусити мерію виділити їй омріяну ділянку під забудову, він тихою сапою працює над прокладанням проїжджої частини для тих об’єктів, які хоче збудувати на схилах. Звичайно, прямим текстом про це не кажуть — офіційно йдеться про так званий «благоустрій». Щоправда, у проекті благоустрою «Траси Здоров’я» вона перетворюється на проїжджу частину з лімітованою смужечкою для спортсменів та просто пішоходів, а в деяких місцях ще й звуженою до критичного розміру та з перетином автомобільних шляхів.

Одеса 5. Проект Ювілейного

І тут громадськість затялася: мовляв, ми не проти спеціальної доріжки для прогулянок чи спеціалізованих майданчиків, але щоб при цьому Ювілейний мав статус паркової зони, вільної від транспортних засобів. Причому йдеться про цілком конкретні речі — є чудовий проект розвитку схилів, розроблений фаховими урбаністами, котрий враховує не лише економічні інтереси можливих інвесторів, а й екологічний аспект. Адже хоча Одеса — місто курортне, однак щільність озеленення тут відстала від державних будівельних норм аж утричі. Якщо бездумно рубати зелені схили, частина Одеси може просто плавно сповзти в море… Отака от екологічна, гідротехнічна, юридична проблема.

 

Паркінг біля дельфінарію. Не для дельфінів, звичайно

Другий фронт війни громади за узбережжя — з таким собі ТОВ «Нерум» (код 32428553) та пов’язаними з ним структурами — ТОВ «Подих природи» (код 38154934), ПП «Тандем Плюс» (код 32470322), ТОВ «Нерум-1» (код 36552859), ТОВ «Одеський дельфінарій» (код 34598729), ТОВ «Валентин» (код 19051572), ТОВ «Дельфінарій «Немо» (код 37874135) та іншими, власниками яхих в тій чи іншій мірі з різними частками є одні й ті самі особи — Кучук Вячеслав Ілліч, Кісловська Раїса Володимирівна, Келюшок Сергій Валерійович, Келлі Наталія Валеріївна, Уривський Дмитро Олександрович.

У 2003 зазначене ТОВ узяло в оренду на 50 років ділянку 0, 5 га на тому ж «Ланжероні», з цільовим призначенням «для некапітальної споруди» — дельфінарію. Передбачалося, що «Нерум» поставить акваріум з дельфінами, щоб улітку можна було влаштовувати вистави (про моральний аспект шоу з розумними істотами — в інших виданнях). У результаті на узбережжі постав готель + дельфінарій + центр дельфінотерапії + бари та ресторани + фітнесцентр = великий комплекс.

Одеса 6. Дельфінарій

Але така «некапітальна» споруда у вигляді готелю з наміром про отримання «зірочок»  потребує власного паркінгу. Тому «Нерум» перейнявся благоустроєм і вкрив набережну загального користування дерев’яним настилом та водночас почав будувати паркінг біля дельфінарію «Немо» на місці паркової зони, спилюючи дерева та стверджуючи, що це виключно для інвалідів. Активісти відразу заявили, що така раптова любов до інвалідів є вкрай вибірковою, бо, наприклад, інвалідові без транспортного засобу до території пляжу дістатися взагалі нереально. Але найбільше громадськість обурює те, що посадовці, покликані стежити за дотриманням закону, відмовляються помічати, що паркінг порушує багато законів, підзаконних актів, норм, кодексів — починаючи з Водного кодексу України, за яким будувати ближче ніж за 100 м від урізу води будь-що, окрім гідротехнічної споруди, заборонено (ст. 88). Вище за Водний кодекс лише Конституція, тому його дотримання мали би захищати особливо палко. Парадокс, але це робить громадськість — і замість, і всупереч міліції та прокуратурі… Але що вдієш — забагато там зав’язано бізнес-інтересів. Варто лише почитати список засновників «Нерума», щоб зрозуміти, що так просто він не здасться. Власне, достатньо побачити там лише одне прізвище — Владислав Кучук — родич Михайла Кучука, котрий з 2010 року був заступником голови Київської міськадміністрації  Олександра Попова. Одесити дуже добре знайомі з талантами Михайла Кучука у сфері наживання на забудові чого завгодно де завгодно, тому що перед цим він відав забудовою Одеси.

Одеса 7. Протест активістів на паркінгу

Вичерпавши всі засоби, активісти просто вимушені були самотужки звільнити земельну ділянку від будівельного сміття та зруйнували опалубку паркінгу, склавши весь будматеріал в купи. Після цього для охорони будівництва було виставлено 600 міліціонерів (принаймні учасники подій стільки нарахували). І почався нескінченний цикл: той мурує, той руйнує, той не реагує… Мер Одеси звинувачує активістів у вандалізмі. Активісти не зважають. Звикли…

 

Борітеся — поборете?

Проте одесити воліють все-таки вирішити це питання в рамках закону. І їхня наполегливість уже дала перші плоди.

Передостанні громадські слухання, 2 лютого 2015 року, хлібоїдці мера спробували зірвати — навезли тітушок, зацікавлених забудовників, намагалися влаштувати юридичні підстави відміни слухань, але успіху не досягли. Останні ж наразі слухання, 8 лютого, пройшли відносно спокійно, якщо не зважати на тисячу охочих потрапити досередини залу, розрахованого на 400 осіб, семигодинну (!) процедуру реєстрації тощо. Рішення щодо паркінгу потрібної кількості голосів не набрало, тому як його прихильники, так і противники зарахували це до своїх перемог. Зате було вирішено рекомендувати мерії прийняти рішення про заборону вирубування зелених насаджень в околицях Ланжерона, про проведення експертизи стійкості схилу довкола збудованого паркінгу, про будівництво спортивного та дитячого майданчиків та про передання у власність міста всіх створених під час будування паркінгу об’єктів благоустрою (твердого покриття, лавочок, урн, ліхтарів тощо). Прогрес.

Одеса 8. Останні громадські слухання

Паралельно активісти подали позов до генпрокурора щодо його бездіяльності щодо бездіяльності обласної прокуратури, котра проявляє бездіяльність щодо міліції, котра проявляє бездіяльність щодо зведення незаконної споруди. Слухання по цьому позову призначено на 19 лютого у Печерському суді міста Києва. Хочеться сподіватися, що з відставкою Віталія Яреми справа піде веселіше.

Одна з візиток Одеси — знаменитий пляж «Ланжерон», котрий уже друге століття оспівують митці — штучного походження, як і решта одеських пляжів. І дерева прилеглого Парку Ювілейного, свого часу дбайливо насаджені, прийнялись на ракушняку схилів. Адже Одеса, якою ми її звикли бачити, постала внаслідок тяжкої праці багатьох людей. І нинішнє покоління одеситів, зародок громадянського суспільства, готове зробити все, що буде потрібно, аби зберегти і примножити цю красу. Давайте їм у цьому допоможемо — поширимо інформацію, прийдемо на слухання до Печерського суду 19 лютого о 9.30 до судді Мельника А.В. (вул М. Гайцана, 4, каб. 406). Поки що без кастетів та шин.

 

Атанайя Та

Журналістика — це в мене вроджене :). У вільний від неї час — діти, громадська діяльність, красне письменство, бардівство (може ж бути таке слово?) та вишивання.

  • Трачук Михайо

    Матеріал про одеські перипетіЇ викладений неупереджено, зі знанням справи та громадянською позицією автора. Однак, чи лише в Одесі подібна “взаємодія” громадськості із органами державної в(л)ади та місцевого самоврядування? Невже минулорічні події владу на місцях та й не тільки нічого не навчили? Ну, хоча б інстинкт самозбереження повинен був прокинутися?!

  • Alex Velmozhko

    История с принятием Генплана тут изложена неточно. Проект нового Генплана впервые выставили на обозрение и суд общественности в начале 2008 года. Ряд положений проекта вызвал возмущение, вплоть до массовых акций протеста жителей частного сектора, в результате чего проект отправили на доработку – аж до 2010 года.

    История с попытками застройки склонов парка Юбилейный – тоже тянется куда больше, чем с описанным “Викойлом”. Это был только один эпизод, до этого – эпопеи с отстаиванием склонов от компаний “Миханики Украина”, “Макстрой”.

    Плюс, с весны 2008 года прямо на пляже построили “берегоукрепительное сооружение” – то бишь, гостиницу Swissotel, которая стоит недостроенная уже три года с момента остановки строительства.