Малайзія: «безпека» в обмін на права

Безстроково, без пред’явлення звинувачення

У відповідності до нового малайзійського антитерористичного закону, осіб, що підозрюються у тероризмі, можна буде тримати за гратами безстроково, без пред’явлення їм відповідних звинувачень та без можливості вимагати розгляду справи у суді. На думку представників провідної міжнародної правозахисної організації Міжнародна амністія, такий закон є шокуючою атакою на права людини та верховенство права.

«Затримання на невизначений строк протирічить правам людини та не зупинить тероризм. Кидати людей гнити у камері роками без юридичного процесу та доказів, що вони скоїли злочин це як безцільно ударяти у темряву. Влада має забезпечити повагу та захист прав людини та гарантії справедливих судових процесів», каже Хейзел Галан-Фоллі з філіппінського відділення міжнародної правозахисної організації Amnesty International.

Закон, що викликав обурення правозахисників, називається Акт про попередження тероризму (АПТ). У відповідності до АПТ буде створено спеціальну комісію, яка буде затверджувати ордери на затримання осіб «в інтересах безпеки Малайзії». Органи внутрішніх справ зможуть затримувати підозрюваних у тероризмі без пред’явлення їм звинувачень на 59 діб, після чого звинувачення мають бути пред’явлені вищезгаданій спеціальній комісії. Членів цієї комісії буде призначати безпосередньо султан, а їх рішення будуть поза юрисдикцією будь-якого суду. Також, комісія отримає повноваження подовжувати термін затримання скільки завгодно разів, при цьому рішення комісії не підлягатимуть апеляції.

Буремна історія

Малайзія стала англійською колонією в 1826. У 1963 була сформована Федерація Малайзія, включаючи Малайю, Сінгапур (отримав незалежність у 1965 році), Сабах і Саравак. За колоніальних часів привілеї малайців були юридично захищені, зокрема було збережено верховну владу султанів та відносну самостійність їхніх територій.

Такий стан справ викликав обурення з боку немалайської частини населення. У першій половині 20 ст. китайська община, спираючись на Комуністичну партію Малайї, вела озброєну боротьбу як проти британців, так і проти малайських можновладців. Положення в країні стабілізувалося лише у середині 1950-х років, а надзвичайний стан було скасовано лише у 1960 році.

У центрі загальної виборчої кампанії 1969 стояли такі гострі питання, як освіта і мова. Коли в результаті виборів правляча Союзна партія, побудована, у значній мірі на етнонаціональній основі з етнічних малайців, позбулася явної переваги (2/3 місць в парламенті), опозиційні політичні сили (у значній мірі — представники індійської та китайської національних меншин)  організували в столиці Малайзії Куала-Лумпурі мітинг на честь цієї події, що закінчився масовими безпорядками. За чотири дні ситуацію в цілому вдалося нормалізувати, хоча окремі акти насильства продовжувалися ще протягом двох місяців.

У відповідь на безпорядки, погроми та вбивства етнічних китайців, уряд Малайзії ввів надзвичайний стан та значно обмежив політичні свободи. Ознакою зміни державного курсу стало утворення міністерства національної єдності, яка виробила нову ідеологію Рукунегара ( «Договір про вірність державі»). Уряд також почав проводити контроверсійну Нову економічну політику (НЕП), направлену зокрема, на зменшення економічної нерівності між заможною китайською етнічною меншиною та рештою населення Малайзії. Уряду вдалося забезпечити порівняно непогані темпи зростання економіки, проте напруження в суспільстві, в першу чергу — через протиріччя між представниками різних національностей, залишалося значним.

З 1981 Кабінет міністрів Малайзії очолив Махатір Мохамад. За його правління в 1983 виник конституційний конфлікт між урядом і правлячою династією, який завершився компромісом, згідно з яким було обмежено владу монарха стосовно прийняття окремих законів. Під час правління Махатіра країна в 1990-х роках досягла значних економічних успіхів. На парламентських виборах 1999 знову отримала перемогу очолювана Махатіром коаліція Народний фронт, яка складалася з 14 партій.

У 2003 році Махатір Мохамад добровільно відмовився від своєї посади  на користь Абдулли Ахмада Бадаві, який розгорнув боротьбу з корупцією, заарештувавши багатьох чиновників колишнього уряду (чим викликав невдоволення і колишнього прем’єр-міністра Махатхіра) та висунув ідеологічну доктрину цивілізованого ісламу. У 2007 році Бадаві стикнувся з антиурядовими протестами: демонстранти вимагали відмовитися від системи виборів, що надавала перевагу правлячій партії та скасувати закони, що, на думку демонстрантів, надають етнічним малайцям переваги над представниками інших націй.

13 лютого 2008 Бадаві розпустив парламент і оголосив дострокові вибори, результати яких виявилися не дуже сприятливими для правлячого Національного фронту: він втратив більшість у 2/3 голосів парламенті і контроль над шістьма штатами. В силу несприятливого розвитку обстановки і тиску з боку колишнього прем’єр-міністра Махатхіра Мохамада навесні 2009 Абдулла Бадаві оголосив про відхід на пенсію і передачу повноважень своєму заступнику Наджибу Разаку, який й по сьогодні є діючим прем’єром Малайзії.

У перший день свого прем’єрства Наджиб Разак дозволив роботу двох раніше заборонених опозиційних газет та звільнив 13 осіб, яких було затримано без суду на основі Акту про внутрішню безпеку. Акт про внутрішню безпеку було скасовано у 2012 році, цей факт був сприйнятий міжнародної правозахисною спільнотою як важливий крок в напрямку демократизації суспільного життя Малайзії.

Беззаконня повертається?

Новий Акт про попередження тероризму дуже нагадує старий Акт про внутрішню безпеку, який дозволяв безстрокове затримання особи без суду. Як запевняють представники Міжнародної амністії, до АПТ не включено необхідні норми, які б гарантували повагу до прав людини та чесні судові процеси, а отже АПТ є таким саме поганим законом, як і Акт про внутрішню безпеку. Останній в минулому широко використовувався для несправедливих арештів осіб, що критикували уряд, та створив у країні атмосферу страху, що панувала протягом десятирічь.

«Одним розчерком пера Малайзія ще на один крок наблизилася до стану “чорної діри в галузі прав людини”, у якій фундаментальні права на чесний суд, свободу висловлювання поглядів та свободу зібрань, хоча і гарантуються Малайзійською конституцією, все більшою мірою підриваються в ім’я національної безпеки», сказала Хейзел Галан-Фоллі.

Уряд Малайзії також поставив на обговорення поправки до Акту про підбурювання до заколоту, закону ще колоніальних часів, які підвищують покарання за антиурядову діяльність: з трьох до семи років по звинуваченню у антиурядовій діяльності і до двадцяти років, якщо така діяльність була пов’язана з нанесенням тілесних ушкоджень або знищенням чи пошкодженням власності. Нові поправки також можуть заборонити випускати підозрюваних у антиурядовій діяльності під заставу.

В останні місяці Акт про підбурювання до заколоту було неодноразово використано для довільних арештів критиків уряду, включаючи лідерів опозиції, правозахисників, активістів, журналістів та юристів з прав людини.

«Влада Малайзії має негайно скасувати Акт про попередження тероризму та Акт про підбурювання до заколоту і випустити на волю усіх тих, кого було затримано лише за те, що вони мирно висловлювали свої погляди», впевнена Хейзел Галан-Фоллі.

Борис Питомнік

Журналіст, художник-експресіоніст, великий пошановувач сучасного мистецтва, у якомусь сенсі — і сам сучасний митець. Люблю подорожувати Південно-Східною Азією. Фанат вівсяного печива.