Інтерв’ю з Ульянченко О.В.

Ульянченко Олександр Вікторович – голова департаменту економіки Міжнародного конгресу «Світ», доктор, професор, академік економічних наук, член-кореспондент Національної академії наук.

Нам дуже хотілося б щоб максимально в мінімальний період наша країна залишилася цілісною, неподільною, вільною країною. Свобода, насамперед, визначається станом економіки. Людина вільна, коли вона забезпечена усім необхідним. Зрозуміло, що за певний період склалися труднощі і нам, нашому уряду, нашому президенту зараз потрібно прикласти неймовірні зусилля щоб відродити все втрачене. Насамперед, відродити економіку. Мають запрацювати промислові підприємства, повинні на повну силу запрацювати сільськогосподарські підприємства, і яку б галузь ми не взяли, вона повинна зайняти відповідне місце. Ми прийшли в Європу. Ми хочемо бути красивою, сильною, європейською країною. Ось для цього потрібно, насамперед, відновити економіку, зробити її конкурентоспроможною і вийти на світовий рівень з будь-якої продукції. Ця важка ситуація в Криму, на сході нашої країни, гинуть люди, але й порвалися економічні зв’язки. Нам зараз катастрофічно не вистачає вугілля, енергетичних ресурсів – все це потрібно відродити.

Ми неполітична організація, і ми не стоїмо на боці якихось партій – ми стоїмо на захисті людей, якої б віри, ідеології вони не були, ми повинні враховувати всі інтереси і захищати їх.

Департамент, який я очолюю, відносно молодий, але мало того, я зараз працюю над тим, щоб саме підібрати творчу молодь, мислячу, для того, щоб вирішувати економічні питання, напевно, не на пряму, а швидше за все своїми рекомендаціями, розробками, підходами, щоб виправити становище і намітити ті шляхи, які приведуть нашу країну до гарних результатів.

Економічні питання тісно переплітаються з екологією. У мене є цілий напрям, який так і називається «еколого-економічний напрямок у дослідженні» – він й ті розробки, які у нас є найбільше стосуються використання земельних ресурсів. Будь-яке підприємство приносить не тільки користь, але приносить і шкоду довкіллю. Тому потрібно знайти оптимальні співвідношення, щоб і продукція була і був потім захист там, де завдано збитків для того, щоб наступному поколінню було чим користуватися і чим милуватися. Повинен відбувається паралельний процес відновлення втрачених ресурсів. Теж саме стосується підприємств. Деякі галузі зараз практично не працюють. Їх потрібно відновлювати.

Щоб відродити економіку потрібно повернутися до великої промисловості, до великих сільгоспідприємств, які зможуть забезпечити продовольчу і національну безпеку нашої країни. Проблем багато. Пройшли певні моменти певної приватизації підприємств, деякі галузі знаходяться в приватних руках. Це не означає, що їх потрібно націоналізувати, забрати, зробити революцію. Потрібно змусити або зобов’язати людей працювати на благо не тільки себе, а й нашої країни, в першу чергу.

У нашому департаменті є цілий ряд напрямків з економіки ресурсного потенціалу, пенітенціарних установ. На сьогодні 8 осіб працюють над такими проблемами з різних сторін. Там використання землі в сільгоспідприємствах, там використання землі в населених пунктах, містах. Справа в тому, що питання аграрне та земельне виходить зараз на найперше місце. От якщо взяти одну тільки область, то за рахунок використання землі, держава щорічно не доотримує в казну 3 млрд гривень з кожної області, це мінімум. А якщо помножити ці 3 млрд гривень на 27 областей, то вийде страшна сума. Скільки грошей могло піти на благоустрій. Так само багато коштів пішло в тіньову економіку. Це теж не секрет і тут немає жодної політики, це  просто може бути жадібність людей, а може бути потурання з боку органів влади. У тіньовій економіці у нас кілька бюджетів України це точно. Це все потрібно направити на благо суспільства і благо кожної людини. І ось тоді рівень споживання хоча б вийде на рівень норми, рівень виконання цих норм. Коли ми вийдемо на задоволення повного блоку потреб людини, тоді наше суспільство буде вільним і буде вільною кожна людина.

Я розумію свою роботу саме в досягненні такої свободи особистості. Не просто вийти на площу і сказати: «Президент поганий або ще хтось поганий», а відродити економіку для того, щоб сказати: «Я живу в європейській розвиненій країні».

Після виборів ми бачимо, що в парламент пройшло багато молоді, я теж намагаюся залучати молодь до роботи, і я думаю, що це політика конгресу – залучати до нашої роботи саме молоде покоління. Це люди, на яких не тисне якийсь вантаж минулих знань, можливо не завжди достатньо об’єктивних, тобто вони в цьому плані по-іншому підготовлені, по іншому мислять. У мене працюють кілька таких осіб, вчених, кандидатів, докторів наук, саме тих, хто працює на громадських засадах. Вони із задоволенням виконують всі мої доручення. Я випустив 29-ть кандидатів наук і 2-х докторів, але готую в цьому-наступному роках випустити ще 4-х докторів і 2-х кандидатів. Всі дослідження моїх учнів спрямовані на те, щоб наш економічний стан став краще, тому що все що я роблю, пов’язано з економікою.

Якщо у нас не буде працювати промисловість, не працюватимуть точні науки, в тому числі і у військово-промисловому комплексі, то про яку свободу і про яку економіку можна говорити?

У 90-і роки ми взагалі відкинули економіку: «А навіщо вона нам потрібна?» А зараз відроджуємо. Дуже важливу роль відіграє планування, прогнозування економіки.

Так вийшло, що ми опинилися в таких умовах, але з іншого боку це дуже цікаво. Багато чого потрібно починати спочатку і тому по-новому мислити, по-новому працювати.

Держава повинна створювати умови для розвитку економіки, стимулювати її, регулювати, але ні в якому разі не диктувати, не втручатися. Держава повинна встановлювати кількість товару, який має вироблятися, щоб не допустити дефіциту або надлишку, держава повинна шукати ринки збуту, зробити політику цін, зробити певні державні замовлення на продукцію. Повинен бути контроль з боку держави за використанням землі, за використанням природних та інших ресурсів. Держава має не втручатись в ринкову економіку, а бути регулятором, тобто роль держави повинна зводитися до регулювання.

Не хочу критикувати нашу Верховну Раду, але це орган, який протягом п’яти перших років незалежності повинен був створити всі закони і підзаконні акти, а не лобіювати певні напрямки, які вигідні якомусь невеликому клану. Потрібен закон про землю, потрібен закон про господарства, про земельний кадастр, про промисловість, потрібні великі закони та підзаконні акти. Ось тільки зараз вийшов закон про освіту, але він вимагає ще багато роз’яснень і доробок. Зараз потрібно займатися законодавством. А всі займаються політикою, тому що ми опинилися в такому стані. Не займатися економікою, не займатися питаннями розвитку та її відродження вони теж не можуть. А все це побудовано на законах. Закони повинні бути виписані так, щоб вони приносили користь ні конкретним, окремим людям, а приносили користь всьому суспільству. Тому законодавча база у нас, м’яко кажучи, бажає бути кращою.