Інтерв’ю з Кушніром І.П.

Кушнір Іван Петрович – голова департаменту розвитку відновлюваної енергетики Міжнародного конгресу «Світ»

 Я: Розкажіть про роботу Вашого департаменту, які Ви ставите перед собою цілі, завдання, як Ви втілюєте свої плани на практиці.

Іван Петрович: Ставимо завдання, насамперед, впроваджувати технологію відновлювальної енергетики, застосування як енергоносіїв різних видів рослинної біомаси, які можна використовувати як паливо. Це відходи сільського господарства, це відходи деревообробної промисловості, меблевих фабрик, це технологічне паливо, яке спочатку виготовлене як паливні пелети, брикети. Зараз вирощуються різні рослини, які спеціально призначені для того, щоб використовувати їх як паливо. Що це дає? По-перше, поступово переводячи один об’єкт за іншим на використання енергоносіїв з відновлюваних джерел ми йдемо від залежності від газу, що сьогодні дуже важливо. По-друге, відновлювані джерела енергії – це енергія майбутнього. Енергетика побудована на копалинах, на вуглеводнях, які добувають із землі – це енергетика, яка не має майбутнього бо все йде на вичерпування, тобто на виснаження земних ресурсів.

Людство повинно розвиватися в цьому напрямку – використовувати те, що може відновитися.

 Я: Де ймовірність того, що зараз воно відновлюється – відновлюється, а потім в якийсь час воно теж не зможе відновлюватися?

Іван Петрович: Справа в тому, що джерелом енергії, в тому сенсі в якому ми його називаємо відновлювальною енергетикою, є саме сонце. Йому не загрожують якісь глобальні зміни, щоб сонце перестало світити. Фотосинтез, за допомогою якого живуть і розвиваються рослини – це і є добриво сонячної енергії. Коли ми використовуємо рослинні види палив, то звільняємо цю енергію в якості теплової енергії. На цьому вже можуть працювати котельні, які опалюють житлові, виробничі, громадські об’єкти, або ж це може використовуватися в технологіях (тепло, пар), або ж це може використовуватися як енергія для вироблення електричної енергії і так далі. Це перспективна і потрібна справа, особливо зараз актуальна, коли ми маємо великі проблеми з постачанням газу.

 Я: А в Україні цей проект відновлюваної енергетики реальний? Які проблеми можуть виникати, заважати реалізації цього проекту?

Іван Петрович: Ну як сказати. Заважати цьому може тільки недостатньо розвинена інфраструктура із забезпечення альтернативним паливом. Всі ті підприємства чи установи, які вже мають хоч якийсь доступ до такого палива, не відчувають ніякої різниці між газом і такою енергетикою. У таких котельнях немає ніякого сміття. Ми настільки це розвиваємо, що вони працюють вже як газ або рідке паливо.

 Я: Від альтернативного палива є якісь шкідливі речовини, які вони викидають в атмосферу? Воно якось шкодить навколишньому середовищу?

Іван Петрович: Якраз саме поновлювані види енергоносіїв дружні до навколишнього середовища, сприятливі. Тому що коли ми спалюємо деревину або рослинні види палив, виділяється вуглекислий газ, який засвоюється природою, є мінеральним добривом. Шкідливим може бути, за винятком, неправильне використання схем спалювання, при неправильній температурі.

Ми цей процес контролюємо, у нас температура спалювання перебуває в розумних межах, десь близько 1000 градусів, чого цілком достатньо що б працювали навіть великі теплоелектростанції. Ми досягаємо повного спалювання, у нас практично немає викидів чадного газу.

 Я: Скажіть, приблизно через скільки років можливий перехід на використання такої енергетики в Україні, в світі?

Іван Петрович: Якщо ми з такими ж темпами як зараз будемо переходити на відновлювані енергоресурси, то я думаю, що років через 15 ми будемо мати значний результат. Наприклад, така країна як Швеція, на сьогоднішній день, у виробництві енергії вже на 70% видобуває енергію з відновлюваних джерел. Це енергія повітря, сонячна енергія, енергія припливів, відпливів.

 Я: Саме в Україні, є якісь фірми, організації, які цим займаються? Як у нас відбувається механізм використання відновлюваної енергетики?

Іван Петрович: У нас є вже ряд організацій, які працюють при міністерствах і відомствах, зокрема які створені для того, щоб пропагувати і рекламувати розвиток у цьому напрямку. У нас є фірми, які спеціалізуються на виробництві обладнання, яке може застосовуватися саме в цій області. Наш конгрес один з тих, хто розробляє і виробляє обладнання, яке працює на різних видах альтернативних палив, ми будуємо котельні, які спалюють відходи деревини, сільського господарства, лушпиння, насіння, солому.

 Я: Ви співпрацюєте в цій сфері з іншими країнами?

Іван Петрович: Співпрацюємо, зокрема, з Європою. Там є фірми, які давно цим займаються, вони мають досить великий досвід, тому допомагають нам, підказують, як поліпшити або побудувати той чи інший вид теплогенеруючих систем. Досягнуті такі попередні домовленості щодо реалізації таких проектів як сміттєспалювання, щоб в атмосферу не потрапляли шкідливі викиди.

 Я: Чи популярне це питання (використання відновлюваної енергетики) у світі?

Іван Петрович: Дуже популярне. Це питання все більше і більше набирає ваги. Аргентина, наприклад, повністю перейшла на біоетанол для автомобілів – це паливо добувається з рослин (цукрової тростини). Збереження навколишнього середовища, відхід від весь час не безмежних викопних видів палива, які постійно дорожчають – це все дуже важливо для Землі і всього людства.

 Я: Як за ціною обходитися використання відновлюваної енергетики? Напевно ж дешевше, ніж використання газу, нафти?

Іван Петрович: Якщо говорити, наприклад, про використання сонячної енергії за допомогою сонячних батарей, то раніше це було дороге задоволення, обладнання було дорогим, але зараз це все ставає більш доступним, так що в недалекому майбутньому я, сподіваюся, це буде вигідною справою. Якщо говорити про альтернативні види палив, зокрема, рослинних, то це обходитиметься в 2, а то і 3 рази дешевше від вартості газу. А якщо в когось є свої відходи, то це буде обходитися зовсім недорого. Окупність проектів, які працюють на альтернативних паливах, зазвичай займає від півроку до 2-х років.

 Я: Чому тоді так виходить, що якщо така енергія дешевше, а люди не використовують її?

Іван Петрович: Вони ще не готові до цього, тому має статися зміна у свідомості людей. Люди ще не перебудували свою свідомість. Також у нас не розвинена інфраструктура цієї галузі, виробництво цього палива. У нас є фірми, які займаються цим, але їх не достатньо, щоб забезпечити всю країну. Але попит зростає і сьогоднішня ситуація змушує нас до цього – шукати стабільну енергетику, яка не залежала б від політичної ситуації або ситуації на світовому ринку.