Дерегуляція: бізнес не розмножується у неволі

Попри декларування владою реформ щодо стимулювання бізнесу підприємці й досі змушені працювати в умовах надмірного державного тиску. Парламент приймає закони, спрямовані на дерегуляцію бізнесу. Але на практиці ці норми або не змінюють ситуацію принципово, або просто саботуються чиновниками.

Водночас, зволікати з комплексними реформами далі нікуди. За рівнем економічної свободи в 2015 році (дослідження центру The Heritage Foundation і газети The Wall Street Journal) Україна посідає 162-ге місце зі 178 країн. Поряд — Бірма і Болівія. Ще рік тому Україна була на 155-му місці.

 Мораторій на перевірки не діє

Одна з головних проблем підприємців — надмірна кількість контролюючих органів, що протягом року проводять безліч перевірок. Нині такими повноваженнями наділено близько 70 держінспекцій та інших контролюючих органів. При цьому не є таємницею, що перевірки давно перетворились на засіб обкладання бізнесу корупційним податком.

Поліпшити ситуацію мали б зміни до ПКУ (закон від 28.12.1014 № 71-VІІІ), де встановлено, що в 2015-2016 рр. перевірки бізнесу з доходом до 20 млн грн проводяться виключно за рішенням Кабміну, заявою підприємства, рішенням суду або в рамках кримінальної справи (окрім деяких визначених законом категорій підприємств). Та на практиці мораторій не працює. І про це відомо владі.

Ще на початку лютого прем’єр Арсеній Яценюк доручив керівникам ОДА реагувати на свавілля чиновників.

«Вони не приходять покращувати економіку країни, вони за хабаром приходять», — засвідчив він свою обізнаність.

І порадив підприємцям «гнати перевіряльників у шию». Микола, представник бізнес у галузі будівництва, не надто тішиться з такої поради.

«На горі можуть казати що завгодно, — розповідає він. — А місцеві чиновники працюють за старими схемами. Судитись же — собі дорожче. Ви ж знаєте, які у нас суди».

Втім юристи переконують, що боротися зі свавіллям потрібно. Адвокат Правової групи «Домініон» Юлія Розуменко зазначає, якщо контролери прийшли на підприємство в порушення закону, перш за все необхідно не допустити їх на перевірку.

«Адже, як свідчить судова практика, коли в ході перевірки, нехай і незаконної, будуть виявлені порушення, підприємцю доведеться сплатити штраф», — говорить вона.

А партнер ЮФ «КПД Консалтинг» Кирило Казак додає, що передусім чиновників неможна допускати до перевірки допоки не будуть надані документи, що підтверджують підстави для її проведення. При відсутності підстав про це слід зазначити в направленні на перевірку, й повідомити, що дії чиновників будуть оскаржені. Одночасно треба використовувати технічні засоби (хоча б мобільний телефон) й фіксувати незаконні дії перевіряльників. Також доречно викликати міліцію й подати заяву про скоєння кримінального порушення (зловживання службовим становищем, перевищення влади, й ін.). Щонайменше, це охолодить пил чиновників.

Дії перевіряльників можна оскаржити до органу вищого рівня або до суду. Перший варіант є мало результативним. У відомствах досі лишається сильна корпоративна солідарність. Судитись же дійсно довго, важко та не завжди ефективно.

«Однак, якщо підприємець налаштований серйозно, треба йти до кінця в захисті та відновленні своїх прав, — говорить Кирило Казак. — Якщо й не буде результату на національному рівні, можна буде звернутись до міжнародних судових інстанцій».

Формальне спрощення

12 лютого парламент прийняв змін до законодавства щодо спрощення умов ведення бізнесу (законопроект №1580). Зокрема, зменшено термін реєстрації юросіб та фізосіб-підприємців до двох днів (раніше — не більше трьох днів). Крім того, прописано процедуру взаємодії реєстратора з іншими органами влади. За словами партнера ЮК «Верум Лойєрс» Вікторії Мінаєвої, це означає, що буде окрема людина консолідовано кожного дня всю інформацію щодо реєстрації та ліквідації підприємств відправляти до відповідних органів влади.

«Дана система давно налагоджена між вказаними органами й показала себе з кращого боку, тільки не була закріплена законодавчо», — говорить вона.

Також внесли зміни в процедуру ліквідації бізнесу, однак вони більше спрямовані на спрощення роботи реєстратора.

Юрист Правової групи «Домініон» Михайлина Москаленко зазначає: «Суттєвих змін в процедурі ліквідації бізнесу, які б могли відчути на собі підприємці, не передбачено. Процедура реєстрації припинення бізнесу не є складною. Натомість складнощі зазвичай виникають на етапі взаємодії з контролюючими органами (податкових та інших перевірок)».

Іншою нормою передбачено, що займатись реєстрацією бізнесу та надавати відповідні адмінпослуги можуть також посадовці органів місцевої влади, адміністратори центрів надання адмінпослуг. Вікторія Мінаєва зазначає, що реєстратор має перевірити подані документи на комплектність, повноту відомостей, внести дані до реєстру й т.і.

«Дана процедура професіоналом проводиться швидко. Скільки часу це займатиме та наскільки точно проводитимуться маніпуляції з документами надалі, лишається загадкою. Навчати всіх представників влади немає сенсу, бо це додаткові затрати», — говорить вона.

Неоднозначною є норма нового закону, яка дозволяє «отримання заявником за власним бажанням інших платних послуг, пов’язаних з реєстрацією». Порядок надання та вартість таких послуг встановлює Кабмін. Адже лишається ризик появи додаткових «добровільно-примусових» послуг.

«Нажаль, законодавець не пояснив, якого роду послуги він мав на увазі. Тому неможливо спрогнозувати розвиток даної ситуації», — говорить Михайлина Москаленко.

Корупційних ризиків не позбавились

Ще однією новелою є ліквідація дозвільних центрів та передача їх функцій в Центри адмінпослуг. В Мінекономрозвитку запевняють, що внаслідок цього бізнес зменшить витрати на офіційні та неофіційні платежі. Однак деякі депутати зазначали, що документ містить корупційну складову. Оскільки в ньому не прописано жорстких строків оформлення дозволів. Отже лишаються передумови створення пов’язаних із чиновниками посередників, які за свої послуги вимагатимуть додаткову плату.

Також передбачено, що Кабмін може уповноважувати інших осіб, крім тих, що зазначені в законі, надавати адмінпослуги. Вікторія Мінаєва вважає, що дана норма містить в собі ризики отримати нову схему заробітку для суб’єктів, які не є представниками профільних закладів.

«Немає чіткості в описанні алгоритму надання адмінпослуг, розділення повноважень, що суперечить законодавству. З цього питання є позиція КСУ (рішення від 22 вересня 2005 р. № 5-рп-2005), відповідно до якого невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння й толкування, що призводить до різного застосування», — говорить юрист.

Водночас позитивним є доповнення КУпАП ст. 188-44, яка встановлює відповідальність, зокрема, за безпідставну відмову або несвоєчасне надання адмінпослуг, стягнення непередбачених законом платежів та ін. Але покарання полягає у штрафі всього в 30-70 НМДГ (510-1190 грн). Михайлина Москаленко вважає, що нововведення все ж дозволять попередити ряд правопорушень. Хоча Вікторія Мінаєва зазначає, що без чіткого описання повноважень тих, хто виписуватиме адмінпротоколи, без виказання всіх необхідних процедур на практиці дана норма не буде діяти в повній мірі.

Зрештою, у наших реаліях важлива не стільки суворість покарання, скільки його невідворотність. На думку керуючого партнера ЮК «КПД Консалтинг» Ігоря Калітвенцева, саме лише посилення відповідальності чиновників, не підкріплене дієвими механізмами контролю з боку суспільства, не призведе до суттєвого покращення бізнес-клімату.

«Чиновники швидко адаптуються до нових законів. І одна лише відповідальність, без прозорого механізму контролю, не призведе до якісних змін в цьому питанні», — пояснює він.

Влада має бути партнером

Законом від 12.02.1015р. (законопроект №1580) також скасовано 16 свідоцтв, сертифікатів, висновків та інших засобів державного регулювання. А вже 2 березня парламент прийняв інший (законопроект №0934), яким скоротив кількість видів господарської діяльності, що ліцензуються до 29 (нині ліцензуються 57 видів госпдіяльності та ще понад 200 видів робіт). Ці зміни, безумовно, є важливими на шляху дерегуляції бізнесу.

Але владі неможна зволікати з подальшим рішучими кроками. Зокрема, Ігор Калитвенцев вважає необхідним створити систему, де кожен бажаючий міг би відслідковувати на електронних ресурсах етапи проходження звернень до чиновників, причини відмов й т.і. Також, на його думку, варто створити єдиний реєстр держслужбовців, де буде видно історію служби кожного чиновника.

«Сьогодні бізнес готовий терпіти, та фінансувати конкретні законодавчі зміни, які реально приведуть до того, що чиновник стане не наглядачем над бізнесом, а його реальним помічником у питаннях організації ведення бізнесу», — говорить юрист.

 

Вілен Веремко

Низька правова культура громадян суттєво гальмує розвиток країни. Зі злом необхідно боротись. Функції журналістики — інформативна, виховна, організаторська, — покликані допомагати у цій боротьбі.