Алгоритм оформлення спадщини

zapovit_500Рано чи пізно практично кожний громадянин України стикається з необхідністю оформлення спадщини. Часто ми опиняємося заручниками ситуації, власної правової неграмотності и бюрократизму державних чиновників.

Цей матеріал допоможе Вам ознайомитись з основними моментами та підводними каменями щодо отримання спадщини.

Законодавство України розрізняє дві форми отримання спадщини:

  • за заповітом
  • за законом

Зверни увагу! В обох випадках мають значення наступні моменти:

  • Строк прийняття спадщини — шість місяців, які починаються з дня, смерті особи. Якщо цей термін буде пропущений, вам доведеться звертатися до суду.
  • В обох випадках для отримання спадщини Вам слід звернутися до нотаріальної контори за місцем проживання померлої особи (місцем прописки).
  • Хоча юридично закон говорить про успадкування всього майна, фактичну державну реєстрацію проводять лише щодо майна, яке має особливий порядок володіння і потребує державної реєстрації. Це — нерухомість (земля, будинки), рухоме майно (авто- та мототехніка), грошові кошти в банках, акції. Інше майно, наприклад предмети побуту (гардероб який знаходиться у будинку) успадковується разом із самим будинком.
  • успадковується не тільки майно особи, а також її права та обов’язки— наприклад такі, як кредит.
  • Експертна оцінка спадкового майна — це додатково від 1500 до 3000 грн за Вашої кишені. На сьогоднішній день вона обов’язкова лише для спадкування за заповітом, а у випадку спадкування за законом — для третьої, четвертої та п’ятої черг спадкування, визначення яких ви зможете прочитати далі.

 Спадкування за заповітом

  • У заповіті можна зазначити яке саме майно відходить окремому спадкоємцю.
  • Заповіт вимагає нотаріального посвідчення, і складається в письмовій формі.
  • При цьому спадкоємцем за заповітом може бути будь яка фізична чи юридична особа.
  • Якщо померла особа лишила заповіт — то в першу чергу іде спадкування за заповітом, а в останню — решта майна, якщо таке залишиться спадкується  за законом.
  • Юридичну силу має ОСТАННІЙ заповіт, а загальна кількість заповітів не має значення.
  • При складанні заповіту бажано чітко вказати особу яка успадкує майно – назвати ПІБ і дату народження особи, взагалі ідеально – вказати номер документа спадкоємця.
  • В заповіті можна зазначити як все своє майно, так і частину майна. В такому випадку та частина майна яка не зазначена в заповіті, буде спадкуватися за законом.

Для того щоб оформити заповіт слід звернутися до нотаріуса за місцем проживання, пред’явити йому паспорт , сплатити державне мито і Ви самі (або нотаріус — з Ваших слів) запише текст заповіту. Нотаріус посвідчує заповіт — і вносить в Спадковий реєстр.

Отримання спадщини за заповітом таке ж саме як і отримання спадщини за законом.

Спадкування за законом

Спадкоємцями за законом є родичі померлої особи, а саме:

  1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
  2. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
  3. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
  4. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
  5. У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення.

Це означає що якщо є перша черга спадкоємців (батьки, діти, чоловік, дружина) — то друга черга за законом уже не має права на спадщину і так далі.

Відмінністю спадкування за законом від спадкування за заповітом є те, що у спадкуванні за законом усі спадкоємці отримують спадок у рівних частках. Тобто, якщо у померлої особи була земельна ділянка площею 1 га і четверо дітей – то відповідно земельна ділянка буде поділена на чотири рівні частини. У заповіті , наприклад, можна зазначити хто з дітей успадкує яку кількість землі.

Для того щоб отримати спадщину за законом необхідно звернутися до нотаріальної контори за місцем проживання померлої особи із заявою на отримання  спадщини і пред’явити наступні документи:

  1. Паспорт та податковий номер померлої особи (оригінали).
  2. Свідоцтво про смерть (оригінал).
  3. Документи, що підтверджують родинні відносини із померлим, або факт перебування у зареєстрованому шлюбі із спадкодавцем (свідоцтво про народження; свідоцтво про шлюб; свідоцтво про розірвання шлюбу; свідоцтво про переміну прізвища, ім’я, по батькові; рішення суду, яке набуло законної сили).
  4. Правовстановлюючі документи на майно: свідоцтво про право власності; свідоцтво про право на спадщину; договори: забудови, купівлі-продажу, дарування, обміну, довічного утримання, спадковий договір тощо; довідка ЖБК про виплачений пай (зареєстрована у БТІ); Державний акт на право власності на земельну ділянку; сертифікат на право на земельну частку (пай), сертифікат про право власності на майновий пай; технічний паспорт на автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат акцій, ощадні книжки тощо.
  5. Довідка з останнього місця проживання ( видається ЖЕКами та райрадами у містах, та сільськими радами у селах) померлого та склад його сім’ї на момент смерті (Наприклад: «Дана  (спадкоємцю), про те,що померлий (дата) гр. (ПІБ спадкодавця) постійно проживав та був зареєстрований за адресою: (адреса) з (дата)  по момент смерті (дата). На день його смерті разом із ним постійно проживали та були зареєстровані: (ПІБ та родинні відносини із померлим); або будинкова книга, яка вже містить позначку паспортного столу про зняття з реєстрації померлого у зв’язку із його смертю.
  6. Письмове підтвердження про державну реєстрацію права власності та інформацію про власника,якщо право не зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно  (видається органами БТІ спадкоємцю за запитом нотаріуса).
  7. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (видається органами Держземагентства спадкоємцю за запитом нотаріуса).
  8. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (видається органами Держземагентства спадкоємцю за запитом нотаріуса).
  9. Паспорт та податковий номер спадкоємця ( спадкоємців).

Після цього нотаріус надає Вам витяг про реєстрацію спадкової справи, звертається до Спадкового реєстру, перевіряє наявність заповіту.

Завершується процес видачею Свідоцтва  про спадщину — одного для всіх спадкоємців, або — за бажанням — окремо кожному спадкоємцю. Свідоцтво про право на спадщину видається після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Оподаткування спадщини

Члени сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені), які успадковують будь яку власність — сплачують нульову ставку податку – тобто нічого не сплачують.

Ставка п’ять відсотків від вартості спадкового майна застосовується для будь якого майна для спадкоємців, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.

На практиці найбільше проблеми зі спадкуванням виникають тоді, коли померла особа належним чином не зареєструвала своє майно — простіше кажучи, не оформила права власності на будинок. Це призводить до того , що спадкоємець має звертатися до суду для того щоб спочатку довести право власності потерпілого на спадщину, а потім власне отримати спадщину.

Ми додаємо примірні зразки документів, у тому числі — позовну заяву про визнання права власності саме в такому випадку, але підкреслюю — ці документи є приблизними, і не замінять Вам професіонала який зможе оцінити всі деталі Вашої справи.

Договір про зміну розміру часток у спадщині Договір про поділ спадщини Заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом Заява про приянятя спадщини Позовна заява про визнання незаконною постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії